Ірансько-американський конфлікт: хто виграє та хто втрачає
Конфлікт, який президент США Дональд Трамп розпочав проти Тегерана два місяці тому, зайшов у глухий кут, не принісши Вашингтону жодних стратегічних переваг. Про це повідомляє CNN.
Найбільших втрат, як завжди, зазнає цивільне населення. За інформацією правозахисної організації Human Rights Activists in Iran, внаслідок бойових дій загинуло понад 3 600 людей, з яких понад 1 700 були мирними мешканцями. Паралельно режим Моджтаби Хаменеї посилив внутрішні репресії, стративши понад 600 осіб з початку року.
Ситуація в Лівані також набула критичного характеру. Після вбивства Ізраїлем верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, розпочалася нова хвиля ескалації. Міністерство охорони здоров'я Лівану повідомляє про понад 2 500 загиблих внаслідок ізраїльських ударів. Супутникові знімки підтверджують повне знищення цілих сіл на півдні країни.
Ця війна виявилася обтяжливою і для американського суспільства та їхніх гаманців. Річна інфляція у США підскочила до 3,3%, споживчі настрої різко погіршуються, а ціни на бензин та авіаквитки невпинно зростають. На тлі цих подій рейтинг схвалення діяльності президента Трампа знизився до 37%.
Можливість для України
Для Києва, зазначає джерело, ситуація має двоякий характер. З одного боку, ключові поставки зброї були перенаправлені, а увага світової спільноти відволіклася від війни в Україні.
Президент Володимир Зеленський у коментарі CNN підтвердив, що постачання протибалістичних ракет відчутно постраждали через обмежені виробничі потужності у США. Однак у цій кризі з'явилася і "світла сторона". Чотири роки протистояння з Росією перетворили Україну на "своєрідну наддержаву безпілотників". Експертка Мона Якубян підкреслює, що саме іранська загроза змусила світ звернути на це увагу.
"Зеленський відвідав Перську затоку, де його прийняли з розкритими обіймами. Це може стати початком важливих відносин, враховуючи їхній спільний інтерес до технологій протидії дронам," – зазначає Якубян.
Хто отримує вигоду
Видання акцентує, що попри статус найбільшого імпортера нафти, Пекін добре підготувався до можливих енергетичних шоків, накопичивши величезні резерви та посиливши розвиток власних джерел енергії. Таким чином, поки США втрачають репутацію через непопулярну війну, Китай успішно позиціонує себе як "захисник миру". Крім того, перекидання американських військових сил на Близький Схід розв'язує Пекіну руки у питанні Тайваню.
Нестабільність в Ормузькій протоці призвела до зростання цін на нафту, що принесло Кремлю 19 мільярдів доларів лише за березень (порівняно з 9,75 мільярдами у лютому). Цьому сприяло навіть тимчасове послаблення санкцій з боку США. Однак, як зазначають аналітики, цей тріумф Москви значною мірою нівелюється регулярними ударами України по російських нафтопереробних заводах, що фізично обмежує можливості експорту палива, повідомляє ЗМІ.
Гучні заяви Трампа
Раніше повідомлялося, що Дональд Трамп під час одного зі своїх виступів пожартував про можливе "захоплення" Куби після завершення війни з Іраном, наголошуючи на силі американського флоту.
Ця заява прозвучала на тлі загострення відносин між США та Кубою, а також посилення санкцій проти Гавани. На острові спостерігається енергетична криза та часті відключення електроенергії, що значно погіршує ситуацію в країні. Коментар Трампа став черговим різким та провокаційним висловлюванням у контексті його політики щодо Латинської Америки.
