Радянський підводний човен сів на мілину біля шведської бази
Радянський підводний човен з ядерними торпедами вискочив на мілину біля шведської військової бази
У Швеції розсекретили нові документи, які проливають світло на інцидент 1981 року з радянською субмариною С-363. Тоді підводний човен із ядерними боєголовками на борту сів на мілину поблизу військово-морської бази Карлскруна. Про висновки зі звітів повідомило шведське видання SVT.
Цей випадок, що стався в розпал Холодної війни, став однією з найбільших міжнародних криз того періоду. Радянський підводний човен проєкту 613, який належав до складу Балтійського флоту, вирушив у навчальний похід у вересні 1981 року. На його борту перебували дві торпеди з ядерними боєголовками.
Під час плавання субмарина зіткнулася з тралом рибальського сейнера, що призвело до пошкодження навігаційного обладнання. Зокрема, вийшли з ладу антена радіопеленгатора, ехолот та система "Декка". За однією з версій, капітан не повідомив про інцидент командування, за іншою — отримав наказ продовжувати місію попри технічні проблеми.
Через помилки екіпажу та збої в навігаційних системах човен втратив орієнтацію. Увечері 27 жовтня 1981 року С-363 на повній швидкості налетів на каміння біля острова Турумшер, неподалік шведської військово-морської бази Карлскруна, і сів на мілину з креном на лівий борт.
Шведська влада негайно оточила район інциденту військовими силами та звинуватила СРСР у порушенні територіальних вод. Після десяти днів переговорів шведи допитали капітана, а згодом за допомогою буксира зняли субмарину з мілини та відвели її до межі територіальних вод. Звідти човен вирушив назустріч радянським кораблям.
У Швеції довгий час вважали, що інцидент був навмисною провокацією, а не випадковістю. Радянське розслідування, у свою чергу, поклало відповідальність за подію на капітана Анатолія Гущина та інших старших офіцерів екіпажу.
Нові дані з розсекречених документів
Майкл Фредгольм, колишній співробітник шведського Управління радіоелектронної розвідки, ознайомився з нещодавно оприлюдненими матеріалами. За його словами, документи ставлять під сумнів версію про навмисне вторгнення радянської субмарини у шведські води.
"З’явилася зовсім інша картина, ніж та, що подавалася раніше. Саме дії Швеції створили конфлікт, якого насправді не існувало, і тим самим збільшили ризики для країни, а не зменшили їх", — зазначив Фредгольм.
З документів випливає, що шведський уряд відреагував на інцидент надзвичайно жорстко та миттєво. "Рішення було ухвалене за десять хвилин. На той момент не було жодної додаткової інформації, окрім факту, що радянський підводний човен сів на мілину", — пояснив експерт.
Водночас матеріали підтверджують версію про технічні проблеми з навігацією на борту С-363. Фредгольм вважає, що цей інцидент має стати уроком для сучасних політиків та військових.
Швеція та СРСР: історія напружених відносин
У період Холодної війни Швеція розглядала Радянський Союз як головну загрозу своїй безпеці. У 1950-х роках країна активно готувалася до можливої ядерної війни, розробляючи власну ядерну програму та надзвуковий бомбардувальник Saab A-36 Vargen.
Цей одномісний літак із трикутним крилом мав розвивати швидкість понад 2600 км/год, нести ядерну бомбу вагою до 800 кг і бути здатним злітати з будь-яких аеродромів. Його головним завданням було завдавати ударів по західних регіонах СРСР.
Однак у 1957 році проєкт закрили через надмірні витрати. Згодом Швеція відмовилася від розробки ядерної зброї, частково через тиск та погрози з боку Радянського Союзу.
