Російське невдоволення війною зростає

Політичний ландшафт Росії свідчить про зростаюче невдоволення війною в Україні, що посилюється на тлі значних економічних труднощів. Все більше публічних осіб, зокрема депутатів, відкрито критикують Кремль, відходячи від офіційної лінії.

Посилення критики Кремля та виклики Путіну

У Росії збільшується кількість публічних діячів, які відходять від офіційної лінії, відкрито критикуючи Кремль за війну в Україні.

Журналісти видання The Telegraph цитують російського депутата В'ячеслава Мархаєва, який вимагав від диктатора Володимира Путіна представити план завершення війни в Україні. Він різко розкритикував Путіна за "неефективне керівництво", зазначивши, що протягом війни РФ переслідують:

• Корупційні скандали;
• Олігархія;
• Втрата "найбільш активного та репродуктивно здатного сегмента населення";
• Удари українських безпілотних літальних апаратів.

"Час ілюзій закінчився. Країна стоїть на межі соціального вибуху, і вся провина за це ляже на вкорінену правлячу владу. Якщо ситуація збережеться, соціальні заворушення та хаос стануть більш імовірними. Захід неминуче використає це, щоб знищити залишки російської державності", – заявив Мархаєв.

Він приєднався до списку осіб, які критикують російську владу. Зокрема, у травні ще один депутат, Ренат Сулейманов, закликав до якнайшвидшого завершення війни, заявивши, що економіка РФ не зможе витримати її продовження. А в березні різко виступив проти Путіна Ілля Ремесло – блогер, який до цього активно підтримував політику Кремля.

Економічні труднощі та зростання невдоволення

Невдоволення владою у Росії активно зростає в останні місяці. Воно повʼязане з:

• Масштабними перебоями в інтернеті;
• Повільним прогресом на полі бою;
• Далекобійними українськими ударами.

Також серйозне занепокоєння викликає економічна ситуація в РФ. Зростання сповільнилося до мінімуму, інфляція залишається високою, а українські атаки на нафтопереробні заводи та термінали відкусили значну частину російського бюджету. Витрати Кремля на оборону фактично досягли піка після закінчення холодної війни, що викликає тривогу у Міністерства фінансів РФ. Зазначається, що військові витрати на початку 2026 року зросли більш ніж на 30% порівняно з попереднім роком, досягнувши 46% від загальних бюджетних витрат.

"Це означає, що майже кожен другий рубль, витрачений з федерального бюджету, йшов на військові потреби", – відзначає видання.

Журналісти також проаналізували російський міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі. Вони звернули увагу на відсутність на заході Ельвіри Набіулліної, голови центрального банку. Пізніше вона також пропустила зустріч з Путіним щодо процентних ставок. Російські опозиційні ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що Набіулліна поставила Путіну ультиматум: вона добуде на цій посаді до кінця свого терміну, лише якщо він не загострить війну закриттям кордонів та введенням воєнного стану.

Вважається, що Набіулліна має високий авторитет як політик і працює з Путіним майже 20 років. У неї є власні застереження, і вона намагалася звільнитися ще на початку російського вторгнення в Україну.

Путіну все одно?

Однак, попри все це, Путін не відступає від свого курсу, відзначає видання. У пʼятницю кремлівський диктатор підписав указ про збільшення офіційної чисельності російської армії, що сталося вже вдруге за останні чотири місяці. На тлі цього, пишуть журналісти, Україна намагається закріпити свою перевагу на полі бою, просячи у союзників додаткові 20 мільярдів доларів.

Проблеми РФ: важливі новини та аналіз

Раніше аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) відзначали, що Путін почав визнавати окремі проблеми, з якими стикається російська армія у війні проти України. Під час виступу 12 червня кремлівський диктатор зокрема заявив, що його армія просувається "не так швидко, як хотілося б". На думку експертів, така заява Путіна може свідчити про те, що диктатор хоче здаватися "більш обізнаним з реаліями поля бою" для російських солдатів.

Тим часом видання Kyiv Independent пише, що РФ наближається до межі можливостей своєї системи вербування добровольців для фронту. На тлі цього, на думку видання, в Кремлі все частіше починають говорити про нову хвилю примусової мобілізації.