Європейські політики вагаються щодо майбутньої політики Угорщини після можливої перемоги Петера Мадяра на виборах. Мадяр повторює риторику чинного прем'єра Віктора Орбана щодо України, що може не змінити відносин Угорщини з Києвом. Європейський Союз розраховує на зміну курсу, але не має впевненості в цьому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про відсутність політичних в'язнів та вільність соціальних мереж у країні. Він наголосив, що у Вірменії проводяться демократичні вибори та немає жодних обмежень щодо вільного доступу до Інтернету. Ці заяви зроблені на тлі контрасту із ситуацією в Росії, де соціальні мережі можуть бути заблоковані та вплив на інформаційний простір здійснюється державою.
Угорщина у вогні протестів. Опозиція вимагає пояснень щодо корупції та економічної ситуації країни, а лідер "Тиси" Петер Мадяр звинувачує прем'єра Віктора Орбана у спробах залякування громадян.
Українець Кирило Буданов став новим фаворитом електоральних симпатій українців, вийшовши на третє місце президентського рейтингу. За словами експерта Ігоря Гриніва, це було досягнення майже неможливе пів року тому. Тепер Буданов розглядається як повноцінний політичний гравець із високим потенціалом.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен подала у відставку після дострокових парламентських виборів, які пройшли 24 березня. Відставка відбулася після того, як жоден із політичних блоків не здобув більшості у парламенті. Тепер розпочалися складні коаліційні переговори щодо формування нового уряду.
Словенія обрала свій уряд після парламентських виборів, де "Рух Свобода" здобув перемогу, але потребує коаліції для формування більшості. Уряд Роберта Голоба підтримував Україну протягом війни, поставляючи військову та гуманітарну допомогу.
Український співак Вадим Буряковський викликав скандал після різкого інтерв'ю, де він висловився про телеведучу Машу Єфросинину та її чоловіка Тимура Хромаєва. Його дружина Оля Полякова публічно відреагувала на цю ситуацію, заявивши, що не підтримує поглядів свого чоловіка і відреагувала з вибаченнями до Єфросинина.
Росія створила для України "нерозв'язну проблему". Кремль вимагає проведення виборів як попередньої умови для укладання остаточного мирного договору, але відмовляється від перемир’я, необхідного для проведення виборів.
24 березня відбувся круглий стіл на тему "Майбутнє українського суспільства під час війни та після перемоги". Учасники обговорили перспективи об’єднання зусиль приватного та державного сектору для реінтеграції та абілітації військових та ветеранів.
Довіра українців до Володимира Зеленського зросла на 9% порівняно з лютим, згідно з останнім опитуванням. Тепер близько 62% громадян довіряють президенту України.
В Україні спостерігається зростання кількості громадян, які вважають, що проведення виборів слід проводити лише після повного завершення війни та укладення остаточної мирної угоди. За соціологічним опитуванням, частка тих, хто виступає за проведення виборів лише після повного завершення війни, зросла до 69% у березні 2026 року з 59% у грудні 2025 року.
Україна на порозі референдуму щодо мирної угоди: багато українців схвалюють цю ідею, але кількість противників збільшується. За участю у референдумі готові будуть проголосувати близько 64% громадян.
Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан оголосив, що майбутні парламентські вибори стануть вибором між миром і війною, позиціонуючи свій уряд як захисника стабільності країни. Він звинуватив Україну в втручанні в виборчу кампанію і вимагав припинення російського нафтопроводу "Дружба", що призвело до блокування пакету кредитів ЄС на 50 мільярдів євро. Орбан попередив, що спроби шантажу не залякають країни і закликав Україну бути розумною та припинити конфлікт.
Угорщина на порозі виборів між війною та миром. Прем'єр-міністр Віктор Орбан представляє свій уряд як гаранта стабільності та заперечує звинувачення України у втручанні у виборчу кампанію. Між країнами розпалася гостра суперечка щодо закриття нафтопроводу "Дружба" та фінансування ЄС для України.
У Казахстані пройшов конституційний референдум, за яким нова Конституція була прийнята майже втричі більшістю виборців. Зміни передбачають перетворення парламенту в однопалатний, збільшення повноважень президента та створення посади віцепрезидента.
