Бджоли без жала – суб'єкти права в Перу

Бджоли без жала отримали статус суб’єктів права в Перу

У світовій практиці екологічного права відбувся безпрецедентний крок: у Перу на місцевому рівні офіційно визнали юридичні права комах. Йдеться про бджіл без жала (Meliponini), які тепер отримали статус суб’єктів права.

Муніципалітети Сатіпо та Наута в Перу ухвалили постанови, що визнають цих важливих запилювачів юридичними суб’єктами. Це надає їм право існувати, процвітати та бути захищеними в суді. Це перший випадок у світі, коли вид комах отримує такий правовий статус.

Ці місцеві норми доповнюють реформу 2024 року, ухвалену Конгресом Республіки Перу, яка надала бджолам офіційний державний захист як частині біологічної спадщини країни.

Екологічне значення бджіл без жала в Амазонії

За оцінками дослідників, приблизно половина з майже 500 відомих видів бджіл без жала мешкає в Амазонському регіоні. Вони відіграють ключову роль, запилюючи близько 80% тропічних рослин, серед яких какао, кава, авокадо та численні дикі фрукти.

Лише в Перу вчені зафіксували щонайменше 175 місцевих видів бджіл без жала, хоча ця цифра, ймовірно, є заниженою оцінкою реального біорізноманіття.

Правовий захист як стратегія збереження

У практичному сенсі постанови Сатіпо та Наути можна розглядати як невелику хартію прав для бджіл. Документи визнають їхнє право на існування та процвітання, підтримку здорових популяцій, життя в чистому й незайманому середовищі з екологічно стабільними кліматичними умовами, відновлення природних циклів та отримання юридичного представництва, якщо забруднення, вирубка лісів або нові проєкти загрожують їхньому виживанню.

Будь-яка компанія, установа чи особа, що завдає шкоди їхнім колоніям, тепер може бути притягнута до суду від імені бджіл. Суди зобов’язані враховувати не лише людські втрати, а й шкоду для виду та самого лісу.

Традиційні знання та сучасна наука

Ця ініціатива виникла після того, як хімікиню-біологиню Розу Васкес Еспіносу та її команду з Amazon Research Internacional попросили проаналізувати мед, який корінні сім’ї використовували як ліки під час найважчих місяців пандемії.

Зразки меду показали наявність сотень біоактивних молекул з антибактеріальними, протизапальними та антиоксидантними властивостями, що підтвердило знання місцевих цілителів, які передавалися поколіннями.

Згодом дослідники разом зі старійшинами корінних народів нанесли на карту колонії бджіл на великих територіях лісу. Це дослідження наочно продемонструвало, як чисельність бджіл зменшується там, де зникають старі дерева та різноманітна рослинність.

Для народів ашанінка та кукама-кукамірія бджоли не є звичайними тваринами; вони вплетені в історії, пісні та обряди. Як пояснює лідер ашанінка Апу Сесар Рамос, у бджолах без жала живе традиційне знання, передане від предків і нерозривно пов’язане з тропічним лісом.

Роль Центру права Землі

Юридичні експерти Центру права Землі допомогли перетворити це поєднання науки й традиційних знань на мову прав. Констанца Прієто описує результат як «переломний момент у наших стосунках із природою», що робить бджіл без жала видимими «суб’єктами права», а не лише невидимими постачальниками послуг.

Загрози популяціям бджіл

Нагальність проблеми очевидна. По всій Амазонії бджоли перебувають під тиском таких чинників:

• вирубка лісів та перетворення земель під пасовища й сільське господарство;
• інтенсивне використання пестицидів;
• кліматичні зміни;
• конкуренція з агресивнішими африканізованими медоносними бджолами, які можуть захоплювати місця гніздування.

Старійшини, які раніше витрачали пів години, щоб знайти вулик, тепер повідомляють, що можуть ходити годинами без жодної гарантії знайти бодай один.

Стратегія збереження комах

Визнаючи бджіл носіями прав, Сатіпо та Наута зобов’язані переходити від слів до дій. Постанови передбачають конкретні заходи:

• відновлення лісів у деградованих районах;
• суворий контроль за використанням пестицидів і гербіцидів;
• відновлення місцевої флори;
• розробка планів адаптації до кліматичних змін;
• підтримка постійного наукового моніторингу.

Ці заходи також надають громадам юридичний інструмент для оскарження проєктів, які можуть отруїти або витіснити колонії – від будівництва доріг до створення нових плантацій.

Надання бджолам без жала юридичного статусу саме по собі не врятує Амазонію. Однак це змінює правовий фокус, звертаючи увагу на маленьких трудівників, які підтримують ліси та продовольчі системи, і спонукає уряди інших країн переосмислити роль природи не лише як ресурсу, а й як повноцінного учасника правових відносин.