CBAM для України: чому треба змінити правила
Чому механізм CBAM потребує адаптації для України: експертний аналіз
Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) може суттєво вплинути на українську промисловість, попри те, що Україна не є джерелом проблеми, для вирішення якої цей інструмент створювався. Про це заявила засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW та генеральна директорка "Офісу сталих рішень" Людмила Циганок.
Кліматична справедливість та безпекові ризики
За словами експертки, сучасні дискусії про кліматичну справедливість мають виходити за межі традиційних підходів, які враховують лише рівень викидів чи економічний розвиток. Не менш важливим фактором сьогодні є безпекові ризики.
"Без безпеки немає ні інвестицій, ні модернізації, ні довгострокової кліматичної політики. Будь-яка кліматична політика зрештою спирається на здатність суспільства планувати майбутнє, а така здатність починається саме з безпеки", – наголосила Циганок.
Україна опинилася в унікальній ситуації: одночасно проводить адаптацію до європейського законодавства, декарбонізацію економіки та протистоїть повномасштабній війні. Застосування однакових кліматичних правил до країн із принципово різними умовами розвитку не завжди означає справедливий підхід.
Чи є Україна джерелом "витоку вуглецю"?
Механізм CBAM створювався для боротьби з так званим "витоком вуглецю" – перенесенням виробництва до країн із менш жорсткими екологічними вимогами. Однак Україна не належить до таких держав.
"Українська металургія, цементна промисловість чи виробництво добрив не переносилися до України для уникнення європейських кліматичних платежів. Навпаки, ці підприємства десятиліттями працюють в Україні та сьогодні адаптуються до майбутнього членства в ЄС", – підкреслила експертка.
Українські виробники вже працюють в умовах постійних ракетних атак, дорогого капіталу, дефіциту фінансування та високих ризиків втрати виробничих активів. У таких умовах кожне додаткове фінансове навантаження скорочує можливості для модернізації та екологічної трансформації.
"Кожне євро, спрямоване на покриття додаткових витрат, пов’язаних із CBAM, – це євро, яке не було інвестоване в енергоефективність, модернізацію виробництва чи нові низьковуглецеві технології", – зазначила Циганок.
Війна як джерело викидів та стратегічні ризики для ЄС
Експертка звернула увагу на те, що війна сама по собі стала одним із найбільших джерел додаткових викидів парникових газів у Європі через руйнування інфраструктури, пожежі, військову логістику та майбутню масштабну відбудову.
На її переконання, Європейський Союз має враховувати й стратегічну роль української промисловості для власної економіки. Україна здатна стати одним із ключових постачальників сталі, феросплавів, цементу, водню та критичних мінералів для європейського "зеленого" переходу. Надмірний тиск на українських виробників може посилити залежність ЄС від імпорту з інших регіонів світу, які часто мають нижчі екологічні стандарти.
Шлях до справедливого рішення
Циганок вважає, що для України доцільно розглянути спеціальний перехідний режим застосування CBAM, синхронізований із процесом інтеграції до європейської системи торгівлі викидами та майбутнім вступом до ЄС.
"Справедливість – це не лише однакові правила для всіх. Справедливість – це здатність бачити різні стартові умови. Якщо кліматична політика претендує на роль політики майбутнього, вона має враховувати не лише тонни СО₂, а й масштаби ризиків, у яких працюють окремі країни", – резюмувала експертка.
Економічні наслідки CBAM для України
За прогнозами Федерації роботодавців України, через екомито CBAM Україна може втратити 5% ВВП уже у 2026 році. Загалом очікується падіння економіки на 4,8%, скорочення експорту до ЄС на 7,8% та просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб – на 44%.
