Зубри в Іспанії: чи допоможуть вони запобігти пожежам?
Зубри в Іспанії: науковий експеримент з відновлення екосистем
У невеликому іспанському селі Ель-Рекуенко розпочався унікальний пілотний проєкт. Дев’ять європейських зубрів – п’ять самок і чотири самці – випустили на волю на огородженій території. Метою експерименту є перевірка, чи зможуть ці великі травоїдні тварини знизити ризик лісових пожеж та відновити пошкоджені екосистеми регіону.
За тваринами ведеться постійний моніторинг за допомогою GPS-датчиків. Вчені відстежують їхній раціон, рівень стресу та вплив на рослинність. Особлива увага приділяється тому, як зубри взаємодіють з чагарниками та дрібною рослинністю, яка в спекотні періоди стає легкозаймистою.
Чому саме зубри?
Європейських зубрів часто називають "ландшафтними інженерами". Ці тварини здатні:
- поїдати до 60 кг рослинності на день, включаючи трави, чагарники та молоді дерева;
- витоптувати густі зарості, створюючи відкриті ділянки;
- удобрювати ґрунт, покращуючи його якість;
- формувати різноманітніший ландшафт замість суцільного чагарникового покриву.
Організація Rewilding Europe підкреслює, що така діяльність може сприяти відновленню екосистем до стану, який існував до активного втручання людини.
Суперечки навколо проєкту
Ідея повернення зубрів до Іспанії викликала неоднозначну реакцію серед науковців та екологів. Критики проєкту висувають кілька ключових аргументів:
- Екологічні сумніви: чи зможуть зубри ефективно відновити місцеві екосистеми, якщо в регіоні вже мешкають місцеві травоїдні тварини?
- Кліматичні виклики: чи здатні ці тварини, що асоціюються з холоднішими регіонами Європи, адаптуватися до спекотного та посушливого середземноморського клімату Іспанії?
- Історичні докази: чи дійсно зубри коли-небудь мешкали на території сучасної Іспанії?
У 2020 році Міністерство екологічного переходу Іспанії дійшло висновку, що немає наукових підтверджень проживання європейського зубра на території країни в минулому. Тому вид не включили до списків тварин, що перебувають під охороною.
Противники проєкту також вказують на те, що стародавні наскельні малюнки в печері Альтаміра, де зображені бізони, найімовірніше зображують вимерлого степового бізона, а не сучасного європейського зубра.
Майбутнє експерименту
Протягом наступних двох років вчені збиратимуть дані про адаптацію зубрів та їхній вплив на рослинність. Особлива увага приділятиметься тому, чи зможуть тварини зменшити кількість чагарників, які підвищують ризик лісових пожеж.
Результати дослідження стануть вирішальними для подальшої долі проєкту. Якщо зубри продемонструють позитивний вплив на екосистему, це надасть додаткові аргументи прихильникам їхнього повернення. У протилежному випадку критики отримають додаткові підстави для заперечень.
Наразі експеримент у Ель-Рекуенко залишається важливим кроком у вивченні можливостей відновлення природних ландшафтів за допомогою великих травоїдних тварин.
