Генетична спадщина народів Океанії: денисівці в ДНК
Народи віддалених островів Тихого океану — нащадки давніх денисівців
Мешканці островів Океанії мають унікальну генетичну спадщину: близько 5% їхнього ДНК походить від стародавніх денисівців. Ці гени досі відіграють важливу роль у роботі імунної системи, свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі Live Science.
Науковці створили найповнішу на сьогодні карту денисівської ДНК, проаналізувавши геноми представників океанічних популяцій. З’ясувалося, що жителі Папуа-Нової Гвінеї успадкували від денисівців до 5% свого геному. Для порівняння: у населення Східної Азії цей показник становить лише близько 0,1%.
Усього вчені виявили 3127 варіантів генів, що походять від денисівців. Багато з них досі активні в імунній системі, регулюючи реакції організму на патогени. Деякі гени також беруть участь у метаболізмі та інших життєво важливих процесах.
Дослідники припускають, що коли сучасні люди прибули до Океанії понад 42 тисячі років тому, вони зіткнулися з невідомими раніше захворюваннями та екологічними викликами. Генетичні варіанти, успадковані від денисівців, могли стати ключовою перевагою, допомагаючи адаптуватися до нових умов.
Хто такі денисівці?
Денисівці та неандертальці були найближчими родичами сучасної людини. Вони мешкали в Азії та зникли приблизно 30 тисяч років тому. До наших днів дійшли лише фрагменти їхніх скам’янілостей, проте генетичні сліди денисівців збереглися в ДНК деяких народів.
Генетична спадщина народів Океанії
Раніше дослідження показали, що предками сучасних мешканців Океанії були щонайменше три різні групи стародавніх людей. Аналіз ДНК свідчить про те, що десятки тисяч років тому населення островів контактувало з денисівцями, а згодом природний відбір зберіг лише ті гени, які сприяли виживанню.
Серед них — гени, пов’язані з імунітетом, обміном речовин, фертильністю та розвитком скелета. Це підтверджує гіпотезу про те, що стародавні гени досі впливають на здоров’я та адаптацію народів Океанії.
