Каховське водосховище: що змінилося через 3 роки
Каховське водосховище через три роки після підриву греблі: що змінилося?
Еколог Максим Сорока в інтерв’ю розповів про ситуацію на місці колишнього Каховського водосховища через три роки після руйнування греблі Каховської ГЕС російськими окупантами. Експерт пояснив, як змінюється територія, які наслідки катастрофи для природи та людей, і чи варто відновлювати цей об’єкт.
Масштаби катастрофи
6 червня 2023 року російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. За офіційними даними, внаслідок катастрофи було затоплено 80 населених пунктів, 16 тисяч людей залишилися без домівок. Попередньо збитки від руйнування дамби оцінили в 14 мільярдів доларів. Остаточні масштаби завданої шкоди можна буде підрахувати лише після деокупації півдня України.
Нова екосистема на місці водосховища
Нині на території колишнього Каховського водосховища формується унікальна екосистема. Там фіксують рекордні темпи росту вербово-тополевих лісів. Еколог Максим Сорока зазначив, що більшість інформації про цю територію отримують за допомогою дистанційних методів дослідження, оскільки доступ до окремих ділянок обмежений через бойові дії.
На основі наявних даних можна стверджувати, що територія поступово повертається до природного екологічного режиму. Відбуваються весняні водопілля, активно розвивається першоліс. Спостерігаються позитивні біологічні зміни та зростання біорізноманіття. На цих землях зафіксовано червонокнижні види рослин, а в рукавах Дніпра виявлено представників осетрових риб — вперше з моменту будівництва греблі.
Також стабілізувався гідрохімічний склад осушених донних відкладень. У перші роки після катастрофи спостерігалося активне вивільнення сполук сірки, азоту та фосфору, але зараз більшість цих речовин окислилася та була винесена до Чорного моря.
Чи відновлюється Великий Луг?
Максим Сорока наголосив, що відновлення Великого Лугу — екосистеми, яка існувала до будівництва Каховської ГЕС, — не відбудеться. Замість неї формується нова високопродуктивна екосистема з псевдолісами та заплавними площами. Якщо нинішні тенденції збережуться, протягом наступних 10-15 років ця територія трансформується в щось унікальне як для України, так і для світу.
Негативні наслідки для людей
Відсутність Каховського водосховища як великого резервуару прісної води призвела до серйозних соціально-економічних проблем. Хоча за кошти міжнародних донорів було побудовано два потужні водогони, вони забезпечують лише господарсько-побутові потреби міст, залишаючи без води сільське господарство та промисловість.
Найбільші проблеми з доступом до води відчувають малі населені пункти та фермерські господарства. Наприклад, у Кривому Розі рівень мінералізації питної води подекуди сягає 1200-1300 мг/л, що значно перевищує допустимі норми. У Нікополі та Марганці вода подається лише для побутових потреб, а через постійні обстріли значна її частина втрачається через пошкодження інфраструктури.
У сільській місцевості Дніпропетровської області фермери змушені використовувати солонуваті підземні води для зрошення, що поступово знижує родючість ґрунтів. Експерт попередив, що через 10-15 років продуктивність цих земель може зменшитися вдвічі.
Чи варто відновлювати Каховську ГЕС?
Максим Сорока вважає, що відновлення Каховського водосховища необхідне для забезпечення водою південних регіонів України. Без нього ці території не зможуть розвиватися, а місцеві громади опиняться в умовах хронічного дефіциту прісної води.
Водночас експерт зазначив, що технічно відновити водосховище в найближчі роки буде складно. Територія замінована, а на місці колишнього дна розрісся вербово-тополевий ліс, затоплення якого може призвести до гідрохімічних проблем. Крім того, бракує фінансових ресурсів для реалізації такого проєкту.
Можливим варіантом є будівництво нового водосховища менших масштабів, але навіть це вимагатиме значних зусиль та часу. Наразі громади мають готуватися до життя в умовах обмеженого доступу до води, оскільки відновлення інфраструктури стане можливим лише після закінчення війни.
