Приватні медичні заклади проти дискримінаційних правил ПМГ
Приватні медичні заклади оскаржують дискримінаційні правила Програми медичних гарантій
Приватні медичні заклади звернулися до Антимонопольного комітету України, адміністративного суду та Європейського комісара через неконкурентні умови участі в Програмі медичних гарантій (ПМГ), запроваджені урядом. Про це йшлося на пресконференції в пресцентрі УНІАН.
Проблема нерівних умов
Адвокат Сергій Дзіс пояснив суть звернень. У середині травня 2026 року Асоціація приватних медичних закладів України, зокрема "Сінево Україна" та медична лабораторія CSD LAB, подали скаргу до Антимонопольного комітету. Крім того, ці дві компанії звернулися до Київського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправними окремі положення постанови Кабінету Міністрів №1808 від 31 грудня 2025 року, яка регулює реалізацію ПМГ у 2026 році.
Головна мета звернень – отримати судове рішення, яке підтвердить право приватних медичних закладів на прозорі, стабільні та рівні умови участі в ПМГ.
"Це питання стосується не лише "Сінево" – воно стосується кожної приватної лабораторії, медичного закладу в країні, кожного лікаря, який виписує направлення, і кожного пацієнта, який має право на сучасне якісне лікування та можливість самостійно обирати, де лікуватися", – наголосив адвокат.
За його словами, це рішення стало логічним продовженням безрезультатних спроб вказати регуляторам на непрозорість та нерівноправність умов для приватних лабораторій у ПМГ, що суперечить задекларованим принципам реформи охорони здоров'я. Йдеться про системні проблеми, які роблять участь приватних лабораторій у програмі структурно нерівноправною.
Фінансові втрати та обмеження
Заступник генерального директора "Сінево Україна" Микола Скавронський зазначив, що з початку 2024 року мережа прийняла близько 1,6 млн пацієнтів і провела понад 8 млн тестів. Загальна вартість цих послуг перевищила 1,8 млрд грн. Національна служба здоров'я України (НСЗУ) компенсувала за цей період лише близько 250 млн грн, решту витрат "Сінево" покрила самостійно, щоб пацієнти не відчули наслідків системних прогалин у фінансуванні.
"Цей крок європейські інвестори компанії розглядають як соціальний внесок у розвиток медицини в Україні під час війни. Однак партнерство передбачає взаємні зобов'язання і спільні правила – саме їх сьогодні немає", – додав він.
Поява приватних лабораторій у ПМГ дала пацієнтам вибір: платити за аналізи самостійно у приватних закладах швидко та зручно або здавати їх безоплатно в державних і комунальних закладах, де можливі черги та затримки. Багато людей відмовлялися від діагностики через відсутність коштів. Участь приватних лабораторій у програмі створила третій варіант – безоплатний і зручний. Саме ці пацієнти першими відчують наслідки скорочення участі приватних закладів у ПМГ.
Основна проблема полягає в нерівних правилах гри для різних форм власності. Реформа охорони здоров'я проголосила принцип "гроші йдуть за пацієнтом", але постанова №1808 фактично обмежила його дію лише для державних і комунальних закладів.
"На практиці система розрахунків влаштована так, що приватні заклади отримують суттєво менше відшкодування за аналогічну роботу порівняно з державними та комунальними. Якщо пацієнт рівний, а медичні заклади – ні, реформи немає", – наголосив Скавронський.
Понижувальні коефіцієнти та обмеження обсягів
З 2025 року НСЗУ змінила систему оплати, перейшовши від оплати за надані послуги до підрахунку окремих спостережень із запровадженням понижувального коефіцієнта 0,6 для тих надавачів, які збільшили обсяг послуг на понад 80% порівняно з базовим періодом. Це означає, що лабораторії, які обслуговують більше пацієнтів, автоматично отримують зменшену ставку.
Система економічно стимулює обмежувати доступ пацієнтів до діагностики, а не розширювати його. Наразі чинний договір передбачає компенсацію близько 188 тис. послуг на місяць, тоді як "Сінево" може виконувати в рамках ПМГ у 10-15 разів більше тестів. Ця різниця є прямим наслідком системи понижувальних коефіцієнтів та лімітів, які не поширюються на державні та комунальні заклади.
За оцінками представників "Сінево", лабораторна діагностика в рамках ПМГ могла б коштувати державі на 10-15% менше за умови прозорої системи: чітких критеріїв призначення аналізів і чесної оплати за виконану роботу.
"Замість цього маємо модель, у якій за однакові послуги різні типи закладів отримують різний рівень оплати", – зазначив представник компанії.
Односторонні зміни правил
Методологія підрахунку та коефіцієнти компенсації змінювалися в односторонньому порядку вже після підписання контрактів – без погодження з провайдерами та без публічного обговорення. Жоден з порядків реалізації ПМГ у попередні роки не містив оскаржуваних норм. Вони з'явилися вперше в постанові №1808, прийнятій 31 грудня 2025 року без погодження Державної регуляторної служби України, що підтверджено офіційним листом ДРС №1364/20-26 від 10 квітня 2026 року.
Закон, на підставі якого діє ПМГ, не змінювався – Кабінет Міністрів переписав правила гри не на підставі нового закону, а за власним рішенням, вийшовши за межі делегованих повноважень.
"Питання просте: чи хоче держава, щоб приватний сектор був реальним партнером у медицині – чи лише декоративним? Якщо хоче – правила мають бути однаковими для всіх, прозорими і незмінними. Якщо ні – нехай скаже це відкрито", – підсумував Микола Скавронський.
Позиція Асоціації приватних медичних закладів
Голова Асоціації приватних медичних закладів України Сергій Бут зазначив, що сьогодні близько 700 приватних медичних закладів є повноцінними учасниками ПМГ і надають медичну допомогу сотням тисяч пацієнтів по всій Україні. За даними НСЗУ, у 2025 році послугами ПМГ скористалися 23 млн українців.
"Ми переконані, що система охорони здоров'я має працювати в першу чергу в інтересах пацієнта. Пацієнт має отримувати якісну медичну допомогу і мати право вибору, де саме її отримувати. Європейський досвід показує, що найкращих результатів у побудові системи охорони здоров'я досягають ті країни, де державний і приватний сектор працюють за однаковими умовами і правилами", – сказав Бут.
Асоціація підтримує своїх членів у відстоюванні принципів рівності та прозорості правил роботи на ринку. Вона зацікавлена в діалозі та пошуку оптимального формату співпраці між державою та приватним сектором.
Дискримінаційні норми та ретроактивні зміни
Медичний директор лабораторії CSD LAB Оксана Сулаєва відзначила дискримінаційні норми урядової постанови №1808:
"Коли вийшла постанова 1808, яка переналаштовує правила гри щодо реалізації програми медичних гарантій, ми були шоковані тими запровадженими дискримінаційними коефіцієнтами, які лягли в основу розподілу фінансування. Ми отримали два понижуючих коефіцієнти. Наразі немає жодного техніко-економічного обґрунтування, яке б давало підстави для запровадження таких коефіцієнтів", – зазначила вона.
Друга проблема – ретроактивний характер змін. Договір з НСЗУ містив чіткі правила та вимоги до надавачів послуг, які лабораторія виконала. Однак після закінчення договору на 2025 рік вступили в дію нові правила, які вимагають додаткових пропорцій щодо різних послуг. Це порушує умови договору та законодавчі вимоги.
"По суті, ця постанова містить індикатор дискримінації, який суперечить законодавству", – підсумувала Сулаєва.
