Риб'ячий жир: шкода для мозку після травм?
Риб'ячий жир: несподіваний вплив на відновлення мозку після травм
Риб'ячий жир традиційно вважається корисним для роботи мозку, проте нові дослідження виявляють несподівані негативні наслідки. Вчені з Медичного університету Південної Кароліни встановили, що у людей з легкими повторюваними травмами голови одна з ключових омега-3 жирних кислот, що міститься в риб'ячому жирі – ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) – може фактично перешкоджати природній здатності мозку до самовідновлення. Про це повідомляє sciencedaily.com.
ЕПК: потенційний гальмуючий фактор у відновленні мозку
Нейробіолог Ондер Албайрам, керівник дослідження, підкреслює, що не всі омега-3 жирні кислоти діють однаково. Докозагексаєнова кислота (ДГК) відома своєю позитивною роллю для мозку, будучи важливою складовою нейронних мембран. Проте ЕПК функціонує інакше: вона меншою мірою інтегрується у структури мозку, а її ефекти можуть суттєво відрізнятися залежно від тривалості її присутності в організмі та біологічного середовища.
Для вивчення зв'язку між дієтою, функціями мозку та процесами загоєння, вчені застосували різноманітні моделі. Наприклад, на мишах досліджували, як довготривале споживання риб'ячого жиру впливає на реакцію мозку після багаторазових легких ударів по голові. Основна увага приділялася сигналам, що регулюють стабільність та відновлення кровоносних судин.
Крім того, дослідники вивчали ендотеліальні клітини мікросудин головного мозку людини – ключовий компонент гематоенцефалічного бар'єру. У цих клітинах було виявлено, що саме ЕПК, на відміну від ДГК, асоціювалася зі зниженням здатності до відновлення, що підтвердило результати, отримані на тваринних моделях.
Ключові висновки дослідження
Вчені встановили, що ЕПК, замість того щоб сприяти одужанню, навпаки, послаблює стабільність кровоносних судин, порушує життєво важливі сигнали загоєння і навіть може призводити до накопичення шкідливих білків, які асоціюються з когнітивними порушеннями.
Довготривале вживання риб'ячого жиру мишами призвело до погіршення їхніх неврологічних показників та здатності до просторового навчання. Були також виявлені чіткі ознаки накопичення тау-білка, пов'язаного із судинною системою, у корі головного мозку.
За словами Албайрама, у пошкодженій корі головного мозку команда виявила скоординований зсув у генних програмах, які зазвичай відповідають за підтримку стабільності та відновлення судин.
Що це означає для споживачів риб'ячого жиру?
Албайрам наголошує, що результати дослідження не слід сприймати як безумовну відмову від риб'ячого жиру в цілому.
"Наші дані демонструють, що біологія залежить від контексту. Ми маємо ретельно вивчати, як ці добавки впливають на організм з плином часу, замість того щоб припускати універсальність їхнього ефекту для всіх випадків", – пояснив нейробіолог.
