Походження людини: нова теорія вчених
Походження людства: вчені спростовують теорію "єдиного предка"
Нові дослідження ставлять під сумнів усталену версію походження Homo sapiens, згідно з якою всі сучасні люди походять від однієї ізольованої прабатьківської популяції в Африці. Замість цього, вчені пропонують складнішу модель, де коріння людства складається з мережі взаємопов'язаних популяцій із постійним обміном генами. Про це повідомляє Science Daily.
Що з'ясували вчені
Дослідження 2023 року, проведене під керівництвом професора антропології та Центру геному Університету Каліфорнії в Девісі Бренни Хенн, здійснило порівняльний аналіз генетичного матеріалу сучасних африканських популяцій та викопних решток ранніх Homo sapiens. Результати запропонували нову модель еволюції людини, яка замінює традиційне генеалогічне дерево набагато складнішою мережею тісно пов'язаних між собою гілок.
Хоча дослідники загалом погоджуються з африканським походженням виду Homo sapiens, залишається відкритим питання, як саме ранні групи людей розділялися, мігрували, знову об'єднувалися та взаємодіяли по всьому континенту.
«Ця невизначеність виникає через обмеженість даних зі скам'янілостей та стародавньої ДНК, а також тому, що викопні знахідки не завжди узгоджуються з очікуваннями моделей, побудованих на сучасній ДНК. Це нове дослідження кардинально змінює наше уявлення про походження виду», – пояснила професор Хенн.
У ході дослідження вчені проаналізували кілька конкуруючих гіпотез щодо еволюції та міграції людини в Африці, використовуючи геномні дані з південної, східної та західної частин континенту.
Значна частина дослідження ґрунтувалася на аналізі 44 нещодавно секвенованих геномів сучасних представників народу нама з Південної Африки. Ця корінна популяція відома своїм надзвичайно високим рівнем генетичного різноманіття.
Зразки слини, зібрані у мешканців сіл у період з 2012 по 2015 рік, дозволили команді з'ясувати, чи відповідає походження людини гіпотезі про єдине джерело, чи воно є значно ширшим та взаємопов'язаним.
Одна з найвірогідніших версій припускає, що найдавніший поділ популяцій ранніх людей, сліди якого досі простежуються у сучасних людей, стався приблизно 120 000–135 000 років тому. До цього поділу дві або більше слабо диференційованих популяцій Homo активно обмінювалися генами протягом сотень тисяч років.
Отже, вчені дійшли висновку, що коріння сучасних людей формувалося не з однієї ізольованої популяції, а з розгалуженої мережі взаємопов'язаних популяцій, між якими відбувався постійний потік генів. Автори дослідження вважають, що ця мережева модель значно краще пояснює генетичне різноманіття людини, ніж попередні гіпотези.
Співавтор дослідження Тім Уівер, професор антропології Каліфорнійського університету в Девісі, який спеціалізується на вивченні скам'янілостей ранніх людей, підкреслив, що отримані результати вимагають перегляду старих пояснень походження людства.
Це дослідження також має важливі наслідки для інтерпретації палеонтологічних даних. За словами вчених, лише від 1 до 4% генетичної диференціації між сучасними людськими популяціями можна пояснити варіаціями між цими прабатьківськими "стовбуровими" популяціями.
У підсумку, дослідники припускають, що коріння людства було широко розповсюджене як географічно, так і генетично, але при цьому не обов'язково поділялося на різко відмінні форми людини.
Подальші дослідження
Після дослідження 2023 року вчені здійснили низку інших важливих відкриттів. Зокрема, у 2024 році в журналі Nature Ecology & Evolution було опубліковано дослідження, що повідомляє про 9000-річну генетичну спадкоємність у найпівденнішій частині Африки.
Ще одне дослідження, опубліковане в журналі Nature у 2025 році, проаналізувало геноми 28 стародавніх жителів Південної Африки, які жили в період від 10 200 до 150 років тому. Воно виявило, що ці стародавні південноафриканці володіли генетичним різноманіттям, яке перевищувало діапазон, що спостерігається у сучасних людей.
Усі ці дослідження підтверджують загальну концепцію: походження людини не було наслідком єдиної події в одному місці. Навпаки, людство сформувалося завдяки взаємодії численних популяцій, глибокому африканському різноманіттю та тривалим періодам обміну по всьому континенту.
Як ранні люди взаємодіяли з неандертальцями
Раніше вчені досліджували унікальні знахідки з печери Тіншемет в Ізраїлі, щоб краще зрозуміти взаємовідносини між неандертальцями та Homo sapiens у період середнього палеоліту. Це місце виявилося справжньою археологічною та антропологічною скарбницею.
Нові дані з печери Тіншемет свідчать, що ранні люди не просто співіснували як сусіди, а активно обмінювалися інформацією та взаємно впливали один на одного у сферах методів виживання, виготовлення знарядь праці та культури.
