НАТО: від AWACS до розподілених мереж спостереження
НАТО змінює стратегію: від дорогих літаків AWACS до розподіленої мережі спостереження
Північноатлантичний альянс кардинально переглядає свої підходи до повітряного спостереження та оборони. На тлі уроків, отриманих від повномасштабної війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході, НАТО відмовляється від залежності від окремих літаків дальнього радіолокаційного виявлення на користь комплексної, багаторівневої мережі.
Про це повідомив головнокомандувач НАТО з питань трансформації, адмірал П’єр Вандьє, як пише видання Defense Express.
Економічна ефективність та інноваційні рішення: нова філософія Альянсу
За словами адмірала Вандьє, Альянс змушений мислити економічно. Мета полягає в тому, щоб витрати на системи виявлення, попередження та знищення були значно нижчими за потенційні витрати противника. Це вимагає повної переоцінки всіх складових оборони – від контролю повітряного простору до систем управління та протиповітряної оборони.
Ключовим елементом цієї трансформації є програма Allied Federated Surveillance & Control (AFSC), що має на меті замінити застарілі літаки Boeing E-3A AWACS.
Проте, замість розробки нової "єдиної" платформи, НАТО планує перейти до так званої "системи систем". Ця концепція передбачає інтеграцію різноманітних повітряних, космічних та наземних компонентів у єдину, взаємопов’язану мережу спостереження.
До цієї розподіленої мережі увійдуть:
- супутники;
- безпілотні літальні апарати (дрони);
- сучасні наземні та морські радари;
- інші засоби виявлення.
Такий підхід значно ускладнює знищення всієї системи, оскільки вона складається з безлічі менших, менш дорогих і більш стійких елементів, на відміну від кількох дороговартісних, але вразливих цілей.
Уроки сучасних війн: вразливість дорогих систем
Актуальність такого підходу підтверджується бойовим досвідом останніх конфліктів. Зокрема, на Близькому Сході було продемонстровано, що навіть високотехнологічні та дорогі системи можуть бути вразливими.
Прикладом є радіолокаційні станції рівня AN/TPY-2, що використовуються у складі протиракетних комплексів THAAD. Вони виявилися схильними до знищення значно дешевшими засобами, зокрема ударними дронами.
Ці висновки вже спонукали європейські країни переглядати свої плани щодо закупівлі нових літаків, таких як Boeing E-7A Wedgetail. Додатковим фактором є й те, що Сполучені Штати також змінюють свою стратегію, роблячи ставку на супутникові системи моніторингу та розвідки.
Адаптація до нових реалій: тренування та інновації
Широкий контекст змін у сучасній війні включає й адаптацію до активного використання безпілотних систем. Як раніше повідомляло агентство УНІАН, західні військові центри, що проводять навчання своїх солдатів, вже включають у сценарії очікувані аварії дронів, прагнучи при цьому уникнути марних витрат.
Рейчел Мартін, директорка навчального курсу армії США з боротьби з дронами, зазначила, що "знос деяких із цих систем під час навчань – це нормально", підкреслюючи реалістичний підхід до експлуатації технологій у сучасному бойовому середовищі.
