Дефіцит пального в Європі: можливі скасування рейсів
Європейській авіації загрожує дефіцит пального: можливі скасування рейсів
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль попередив про критичну ситуацію із запасами авіаційного пального в Європі. За його словами, регіон має ресурсів приблизно на "шість тижнів". Біроль наголосив, що якщо Ормузька протока не буде розблокована, європейці невдовзі можуть зіткнутися зі скасуванням авіарейсів, оскільки "ми скоро почуємо новини про те, що деякі рейси з міста А до міста Б можуть бути скасовані через нестачу авіаційного пального".
Наслідки потенційного дефіциту вже відчуваються. Зокрема, нідерландська авіакомпанія KLM вже оголосила про скорочення 160 рейсів до та з амстердамського аеропорту Схіпгол наступного місяця. Це становить близько 1% її європейських маршрутів.
Ситуація із запасами пального в країнах Європи
Станом на сьогодні, ситуація із запасами авіаційного пального в різних країнах Європи значно відрізняється:
- Австрія, Болгарія та Польща мають великі запаси.
- У Великій Британії, Ісландії та Нідерландах ситуація найгірша.
- Франція займає проміжну позицію щодо обсягів запасів пального.
Фахівці вважають, що наслідки дефіциту не будуть однаковими для всіх аеропортів та авіакомпаній. Економіст банку ING Ріко Луман прогнозує, що "невеликі аеропорти, розташовані всередині країни, виявляться у гіршому становищі, ніж основні хаби".
Раніше Міжнародна рада аеропортів Європи (ACI Europe) вже зверталася до Європейської комісії, попереджаючи, що нестача авіаційного пального може розпочатися на початку травня, якщо танкери не відновлять рух через Ормузьку протоку.
Глобальні економічні наслідки та загрози
Фатіх Біроль підкреслює, що поточна ситуація в Ормузькій протоці є критичною і матиме серйозні наслідки для світової економіки. "І що довше це триватиме, то гірше буде для економічного зростання та інфляції в усьому світі", – зазначив він.
Серед можливих наслідків – підвищення цін на бензин, газ та електроенергію. Біроль вважає, що економічні удари будуть розподілені нерівномірно, найсильніше постраждають країни, що розвиваються – бідні регіони Азії, Африки та Латинської Америки. "Потім це дійде до Європи та Америки", – додав голова МЕА.
Біроль також виступив проти стягування плати із суден за проходження через протоку, яку, за повідомленнями, встановив Тегеран. Він вважає, що перетворення цього правила на постійне може створити небезпечний прецедент, який потенційно може бути застосований до інших життєво важливих водних шляхів.
Блокада Ормузької протоки: ключова інформація
Блокада, спочатку введена Іраном, а пізніше також оголошена США, становить серйозну загрозу для всієї світової торгівлі нафтою та нафтопродуктами.
Ормузька протока є життєво важливою артерією світового нафтового ринку. Через неї проходить близько чверті глобальної морської торгівлі нафтою. Основні експортери нафти – Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Кувейт, Бахрейн, Катар та ОАЕ – покладаються на цей маршрут, причому приблизно 85% цих постачань спрямовується до країн Азії.
Крім сирої нафти, країни Перської затоки також мають нафтопереробні заводи, що виробляють значні обсяги дизельного пального, лігроїну (сировини для виробництва пластмас і бензину) та інших нафтопродуктів, які також експортуються в різні регіони світу через Ормузьку протоку.
Протока є критично важливим транспортним коридором не лише для енергоносіїв. Через неї також перевозять такі товари, як алюміній, добрива та навіть гелій, що використовується у виробництві напівпровідників. Раніше повідомлялося, що через блокаду Ормузької протоки ціни на алюміній зросли до чотирирічного максимуму.
