Європа встановила новий рекорд зі знесення річкових бар’єрів
Європа встановила новий рекорд зі знесення річкових бар’єрів
У 2025 році сім європейських країн демонтували понад 600 дамб, шлюзів та інших гідротехнічних споруд, відновивши природну течію понад 3740 кілометрів річок. Про це йдеться у щорічному звіті організації Dam Removal Europe, на який посилається The Guardian.
Серед знесених об’єктів – не лише великі дамби, а й застарілі шлюзи, водозливи, мости та дрібні споруди, які десятиліттями блокували річкові русла та перешкоджали міграції риби. Багато з них давно втратили своє функціональне призначення.
За даними звіту, минулого року в Європі було демонтовано щонайменше 603 бар’єри – на 11% більше, ніж у 2024 році. Таким чином, 2025-й став п’ятим поспіль рекордним роком за кількістю знесених річкових споруд.
Приклади та лідерство країн
Одним із показових прикладів став демонтаж старої дамби на річці Мелса в Ісландії. Колись вона забезпечувала електроенергією ферму, але вже давно не використовувалася, продовжуючи перешкоджати міграції риби.
«Вона не виробляла електроенергію; у старій електростанції жили вівці», – зазначив інженер компанії CBEC Хеміш Моір.
Цей випадок став першим офіційним демонтажем дамби в Ісландії.
Найбільше бар’єрів у 2025 році знесли у Швеції – 173 споруди. За нею йдуть Фінляндія (143 демонтажі) та Іспанія (109 об’єктів). У Великій Британії було демонтовано 35 бар’єрів.
Екологічні наслідки та виклики
Фахівці наголошують, що багато старих дамб втратили своє первісне призначення, проте продовжують завдавати шкоди екосистемам. Вони блокують міграційні шляхи риби, змінюють температурний режим води, порушують природне перенесення осаду та негативно впливають на флору і фауну.
За оцінками екологів, популяції мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилися на 75% з 1970 року, причому однією з ключових причин є фрагментація річок штучними перешкодами. Водночас експерти застерігають, що демонтаж дамб потребує ретельного аналізу, оскільки деякі бар’єри можуть стримувати поширення інвазивних видів.
За даними дослідників, на річках Європи наразі налічується понад мільйон різних бар’єрів, десятки тисяч з яких вважаються застарілими або непотрібними.
З набуттям чинності у 2024 році нового закону ЄС про відновлення природи країни-члени мають відновити 25 тисяч кілометрів річок із вільною течією до 2030 року.
Відновлення екосистем після руйнувань
Як зазначав доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко, на території колишнього Каховського водосховища після підриву греблі Каховської ГЕС російськими окупантами швидко формується нова унікальна екосистема. Там було виявлено червонокнижні рослини та десятки видів рідкісних птахів.
У лютому еволюційний біолог Скотт Треверс у колонці для Forbes розповів про унікальну екосистему печери Верьовкіна на Західному Кавказі. Ця печера є однією з найглибших і найнебезпечніших у світі – її максимальна глибина сягає 2212 метрів. Для повного дослідження знадобилися десятиліття та майже 30 експедицій.
