40 років тому світ дізнався про масштаби найстрашнішої ядерної катастрофи. Британський репортер Чарльз Бремнер ділиться спогадами про те, як Кремль намагався применшити правду про вибух на Чорнобильській АЕС. Стаття також розглядає поточний стан станції та потенційні загрози.
Володимир Путін може взяти участь у саміті G20 у Маямі, вперше з 2019 року. Кремль підтверджує можливість участі, хоча офіційні запрошення ще не надсилалися.
Експерт розкриває, чому російські заяви про захоплення територій не відповідають дійсності. За його словами, реальні цифри значно менші, а Україна також відвоювала значні ділянки.
Путін заявив, що Росія знає, чим закінчиться війна, але не робитиме публічних заяв, натомість прагнутиме досягти поставлених цілей, визнаючи "надзвичайну складність" бойових дій. Тим часом, український дипломат Андрій Мельник принизив представника РФ у ООН, нагадавши, що "пізно, Вася, пити боржомі".
Кремль заявляє про незамінність Росії на світових енергоринках, незважаючи на санкції США. Москва наголошує, що її обсяги нафти неможливо ігнорувати.
Кремль готується запровадити новий податок на надприбутки великих російських компаній для фінансування війни в Україні. Планова ставка податку може сягнути 20%, що є значним збільшенням порівняно з попередніми кампаніями.
Кремль більше не вважає переговори з Україною пріоритетом, проте залишається "відкритим" до діалогу. Росія спостерігатиме за готовністю інших сторін, але готова брати участь у переговорах, якщо виникне така потреба.
Після поразки Орбана, Кремль шукає нові опори в ЄС, фокусуючись на Болгарії. Росія активно намагається вплинути на майбутні вибори, використовуючи мережу своїх прихильників та проросійські ЗМІ.
Кремль застерігає Європу: заводи з виробництва дронів для України визначені як "потенційні цілі" російських збройних сил. Москва посилила риторику, опублікувавши список підприємств у низці європейських країн, що може свідчити про ескалацію конфлікту.
США продовжили заборону для російських суден на заходи до американських портів. Це рішення є відповіддю на агресивну політику Кремля і діятиме щонайменше ще рік. Вашингтон також не планує продовжувати тимчасові ліцензії на продаж російської нафти в обхід санкцій.
Кремль розглядає три ключові сценарії розвитку подій: від затяжної війни до 2028 року, заморожування конфлікту через "тупик генералів", або ж паралельного переходу до гібридної агресії проти країн НАТО. Ці варіанти свідчать про відсутність єдиного плану та готовність Москви до різних форм ескалації.
Голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазнав критики від експерта "Грінпіс Україна" Шона Берні за надмірне "загравання" з Кремлем. Берні вважає, що амбіції Гроссі стати наступним генсеком ООН впливають на його нездатність жорстко протистояти Росії та її ядерним загрозам.
Експерт Курт Волкер вважає, що Путін вичікує, спостерігаючи за розвитком подій навколо Ірану та цінами на нафту. Зниження цін може змусити Кремль задуматися про завершення війни в Україні.
Поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині стала значним геополітичним ударом для Кремля, втративши ключового союзника в ЄС. Новий лідер Петер Мадяр обіцяє відновити відносини з Євросоюзом та не блокуватиме допомогу Україні.
Кремль звинувачує країни Балтії та Фінляндію у наданні повітряного простору для українських дронів. За словами представника Кремля, це є прямою участю НАТО в атаках на російську територію.
