Тоні Блер вважає, що Путін не ризикне розпочати нову війну в Європі після завершення конфлікту в Україні. Колишній британський прем'єр зазначив, що російського лідера не турбують величезні людські втрати, а без підтримки США Захід не зможе перемогти у війні.
**Криза стратегічного планування через помилки Трампа та Путіна призвела до довгострокових геополітичних наслідків.** Замість швидкої перемоги, їхні дії зміцнили позиції Китаю та України, зробивши останню ключовим гравцем у світовій політиці. Війни, розв’язані за ідеологічними міркуваннями, обернулися марнотратством для обох лідерів.
Україна має перебувати за кермом переговорів щодо завершення війни, адже саме вона перебуває в найвигіднішій позиції, стверджує британський експерт. На думку полковника Геміша де Бреттон-Гордона, тривалість конфлікту залежить від економічного виснаження Росії, а мир має бути справедливим для України, а не тимчасовою угодою.
У США передали особисте послання Володимира Путіна Дональду Трампу через держсекретаря Марко Рубіо під час переговорів із Сергієм Лавровим. Рубіо також спростував повідомлення про нібито загрозу ракетних ударів по Києву та наголосив на ризиках затяжної війни.
Росіянин, який воює в лавах Легіону "Свобода Росії", стверджує, що більшість росіян радше подякують, ніж заплачуть через загибель Путіна. Він розповів про занепад якості російської армії, втрату боєздатності та жахливі умови мобілізованих, яких кидають у бій "на м’ясо".
Попри мільярди на пропаганду, рейтинг Путіна стрімко падає — з 74% до 65,6% за три місяці. Економічна криза, затяжна війна та інтернет-цензура підривають підтримку диктатора, а ізоляція та розкол у владі лише погіршують його становище.
Володимир Путін здійснив масований ракетний удар по Києву, намагаючись компенсувати приниження після урізаного параду до Дня перемоги. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що цей удар був спробою продемонструвати силу після подій, що викликали невдоволення.
Володимир Путін опинився в пастці війни проти України, яка загрожує не лише економіці, а й його політичній долі. Британський історик Роберт Сервіс порівнює нинішню ситуацію з трагічними уроками історії – чи може провал у війні призвести до краху режиму, як це сталося з Миколою ІІ?
Після масованих ударів ЗСУ по російських військових об’єктах Володимир Путін ніби «перейшов у неадекватний стан» і наказав застосувати проти України все наявне озброєння, включно з ракетами «Орєшнік». Експерти зазначають, що це свідчить про відчай та загнаний у кут терорист, проте Україні вдасться протидіяти лише за умови знищення виробничих потужностей ворога.
Росія здійснила масований нічний ракетний удар по Україні, атакувавши Київ десятками ракет та сотнями безпілотників. Президент Зеленський повідомив про загибель щонайменше 83 людей та закликав міжнародних партнерів посилити підтримку у протидії російській агресії.
Активна фаза війни в Україні може завершитися вже цієї осені, якщо Путін усвідомить нездатність своєї армії просуватися далі. Радник ОП Михайло Подоляк називає дві ключові цілі Кремля — Куп’янськ та Малу Токмачку, провал яких може спричинити зупинку активних бойових дій.
Європа розглядає призначення єдиного посланця для переговорів із Путіним щодо війни в Україні, щоб виступати єдиним фронтом. Москва нещодавно змінила риторику, погодившись вести діалог з Європою, а не лише зі США. Серед можливих кандидатів називають Кошту, Драгі, Меркель та Стубба, проте Путін запропонував Шредера, чого ЄС категорично не підтримує.
Вперше за роки війни представник адміністрації США прибуде на Петербурзький економічний форум. Голова Федеральної комісії з витончених мистецтв Родні Мімс Кук підтвердив свою участь у заході, де виступить президент Путін.
Путін і Сі Цзіньпін обговорювали створення «більш справедливого світового порядку», але війна в Україні залишається поза їхньою увагою. Під час зустрічі Пекін закликав до миру на Близькому Сході, тоді як Путін залишився без коментарів щодо агресії проти України. Ця дихотомія підкреслює розрив між ідеями і реальністю у міжнародних відносинах.
Володимир Путін та Сі Цзіньпін обговорили стратегічне партнерство між Росією та Китаєм та роль країн у формуванні нового світоустрою. Лідери наголосили на зміцненні співпраці як стабілізуючого фактора у світовій політиці. Візит Путіна до Пекіна відбувся на тлі загострених міжнародних викликів.
