Екс-президент США Дональд Трамп запропонував Китаю та Росії об'єднатися для протидії Міжнародному кримінальному суду. Тим часом голова Китаю Сі Цзіньпін висловив критичні зауваження щодо війни Путіна в Україні, чого раніше не робив.
Літо 2024 року може стати переломним моментом у війні між Україною та Росією, оскільки українські війська здобули тактичну та технологічну перевагу, але багато експертів застерігають від передчасних висновків, оскільки війна - це безперервний цикл адаптації.
Європейський Союз до 2027 року планує повністю відмовитися від російського газу, шукаючи альтернативи. Словаччина, яка ще залежить від російських енергоносіїв, розглядає Азербайджан як перспективного партнера для постачання газу.
Україна ретельно оцінює загрозу з боку Білорусі, проте поки не робить остаточних висновків щодо її ролі у війні. Втім, за словами представників Офісу Президента, Мінськ залишається потенційною небезпекою, особливо для північних регіонів України.
Експерт ЗСУ Іван Тимочко зазначив, що Білорусь через вичерпані арсенали та обмежені можливості не готова до масштабних військових дій. Україна посилює оборону, щоб запобігти можливим провокаціям з боку Мінська, враховуючи ризики для обох агресорів — Росії та Білорусі.
Литва попереджає Європу про зростаючу військову загрозу з боку Росії, яка перетворила Калінінград на потужний військовий плацдарм. Міністр закордонних справ Литви закликає НАТО посилити стримування та пообіцяв, що Альянс здатний нейтралізувати російські загрози. Експерти також не виключають можливість прямої атаки РФ на країни Балтії чи Скандинавії.
Пекін офіційно підтвердив майбутній візит Володимира Путіна, але питання війни в Україні в офіційних заявах навіть не згадувалося. Під час зустрічі сторони зосередяться на стратегічному партнерстві, економічних проєктах та інших міжнародних питаннях, тоді як тема війни лишилася поза порядком денним.
Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Росія не здатна перемогти на полі бою та посилює атаки на цивільних, втрачаючи імпульс. Експерти прогнозують, що війна може завершитися за фінським сценарієм, проте існує ризик нескінченної війни дронів.
Україна закликає країни G7 посилити санкційний тиск на Росію через зростання її доходів від експорту нафти. Міністр фінансів Сергій Марченко висловив занепокоєння невизначеністю позиції США щодо російської сировини та закликав до нових заходів.
Кремль сподівається на посередництво США у відновленні мирних переговорів з Україною, поки процес заморожений. У ЄС та Фінляндії вважають, що Росія не перебуває у виграшній позиції, проте закликають посилити тиск на Кремль. Москва також не відкидає можливості прямих переговорів з Європою.
Білорусь та Росія розпочали спільні військові навчання з відпрацювання застосування ядерної зброї, метою яких є підвищення готовності ракетних військ та авіації. Українська влада та розвідка висловлюють занепокоєння можливим посиленням загрози з боку Білорусі, зокрема для північних регіонів України.
Українські війська здійснили серію ударів по Москві, які мали значний психологічний вплив на населення РФ та призвели до прориву системи протиповітряної оборони міста.
Російські окупанти здійснили нічної атаки безпілотником "Шахед" по китайському торговому судну в Чорному морі, чим знову порушили міжнародну безпеку. Експерти вважають, що атака могла бути спробою впливу на майбутній візит Путіна до Китаю, який відбудеться вже 19-20 травня.
Українські удари по Москві та Московській області 17 травня виявили вразливість російської ППО, викликавши критику військових експертів. Українські безпілотники знищили стратегічні об’єкти, зокрема нафтову інфраструктуру та підприємства з виробництва мікроелектроніки. Кремль намагається применшити наслідки, але оцінки аналітиків свідчать про серйозні системні проблеми російської оборони.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков вважає недоцільним залучення голови європейської дипломатії Каї Каллас до переговорів з Росією. Тим часом Естонія наполягає на посиленні санкційного тиску на Москву, називаючи нинішній момент найбільш вдалим для цього.
