Російська економіка сповільнюється через війну, дефіцит робочої сили та санкції, проте не на межі краху. Експерти прогнозують зростання лише на 0,4% у 2026 році, тоді як влада намагається стабілізувати ситуацію за рахунок високих ставок та залучення мігрантів з Індії й Центральної Азії.
Морган Максвіні, експерт з Даунінг-стріт, попереджає про серйозні ризики використання Росією штучного інтелекту для втручання у майбутні вибори в Україні. Він вважає, що потенціал ШІ для маніпуляцій ще не розкритий повністю, і майбутні вибори стануть мішенню для дезінформації.
Андерс Фог Расмуссен підтримав заклики до Європи призначити спеціального посланця з питань України для відновлення дипломатичних переговорів з Росією, відзначивши важливість європейського обличчя у зовнішній політиці. Він не назвав конкретного кандидата, але зазначив, що в ЄС потрібен новий спосіб мислення та обличчя, нарешті-таки представляє Європу на світовій арені. Марк Рютте, генеральний секретар НАТО, зазначив можливість прямих переговорів ЄС з Росією, тоді як Financial Times повідомив, що Європейський Союз обговорює кандидатів для цієї ролі наступного тижня.
Вперше за роки війни представник адміністрації США прибуде на Петербурзький економічний форум. Голова Федеральної комісії з витончених мистецтв Родні Мімс Кук підтвердив свою участь у заході, де виступить президент Путін.
Україна продовжує виснажувати російських окупантів, завдавши їм щонайменше 200 втрат на кожен квадратний кілометр захопленої території. Міністр оборони України Михайло Федоров розкрив нову стратегію та фактори зростання втрат РФ.
Експерт Р. Погорілий вважає загрозу наступу з Білорусі малоймовірною через високі ризики для РФ, проте застерігає про можливі зміни ситуації. Він наголошує на необхідності враховувати помилки російських наступальних кампаній, зокрема втрату пильності українськими військами на кордоні.
Росія може спробувати проникнути на українську територію малими групами, але масштабний наступ з білоруського напрямку малоймовірний. Експерт попереджає, що під прикриттям таких дій Кремль прагне створити паніку та відволікти сили ЗСУ з інших ділянок фронту.
Росіяни прагнуть захопити один з українських обласних центрів, зокрема Суми чи Харків, про що повідомив речник 8-го корпусу ДШВ. На думку військового, окупанти не обмежуються створенням буферної зони, а намагаються максимально розширити окуповані території.
Унаслідок російської атаки на Дніпро сьогодні пошкоджено дві багатоповерхівки, щонайменше 11 осіб поранені. Пожежа виникла після вибуху у двох будівлях. Серед постраждалих є 13-річний хлопчик і троє дорослих на амбулаторному лікуванні.
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України призводять до тимчасових відключень світла в декількох регіонах. Енергетики працюють цілодобово, щоб відновити електропостачання, а влада закликає населення економити електроенергію. Незважаючи на масовані обстріли, масових відключень за графіками поки не передбачається.
Росія продовжує реалізацію амбітних мегапроєктів, навіть у складні часи. Один із найбільш очікуваних проектів - гігантський транспортний літак Іл-100 "Слон", який буде вироблятися на заводі "Авіастар" в Ульяновську. Цей проєкт виглядає справжнім викликом російському авіабудуванню.
Військовий експлександр Мусієнко заявляє, що Україна готова превентивно діяти, щоб запобігти можливим російським наступним операціям з території Білорусі чи Брянської області. Він зазначає, що Росія розглядає як варіант великого наступального угруповання, так і створення буферних зон, і Ukrainian forces готові знищувати ворожі сили ще на підходах. Таким чином, Kyiv намірені вживати контрдії, щоб не допустити реалізації жодного з сценаріїв агресії.
На тлі санкцій Росія все більше залежить від Китаю у забезпеченні військових дій. Пекін постачає критично важливі компоненти, що дозволяють виробляти ракети та дрони, підтримуючи російський ВПК. Ця співпраця, попри офіційну "нейтральність" Китаю, зміцнює їхні спільні амбіції щодо нового світового порядку.
Росія дозволила знищувати українські дрони над своїми нафтогазовими платформами в Каспійському морі, мотивуючи це загрозою економічним інтересам. Тим часом Україна завдала ударів по ключових нафтопереробних заводах та станціях Росії, зокрема по потужному підприємству «Лукойл» у Нижньогородській області.
Нардеп Леся Забуранна стала доповідачем звіту про безпеку критичної інфраструктури в Європі. Забуранна запропонувала цю тему після досвіду української зими 2025/26 років, під час якої російські війська обстрілювали критичну інфраструктуру, залишивши без світла, опалення та газу мешканців міст.
