Росіянам дедалі важче вірити у безпеку Москви через часті нічні атаки безпілотників, які руйнують міф про віддаленість війни. Українські удари по столичному регіону та російській економіці посилюють тиск на Кремль, викликаючи невдоволення населення.
Екс-президент США Дональд Трамп запропонував Китаю та Росії об'єднатися для протидії Міжнародному кримінальному суду. Тим часом голова Китаю Сі Цзіньпін висловив критичні зауваження щодо війни Путіна в Україні, чого раніше не робив.
Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель критикує дипломатичні зусилля ЄС щодо війни в Україні, зазначаючи, що блоку не вистачає активності для стримування конфлікту. Вона наголосила на важливості посилення дипломатичного потенціалу та можливості власного посередництва, проте наголосила, що лише діючі лідери мають достатній авторитет для переговорів.
Пекін офіційно підтвердив майбутній візит Володимира Путіна, але питання війни в Україні в офіційних заявах навіть не згадувалося. Під час зустрічі сторони зосередяться на стратегічному партнерстві, економічних проєктах та інших міжнародних питаннях, тоді як тема війни лишилася поза порядком денним.
Кремль сподівається на посередництво США у відновленні мирних переговорів з Україною, поки процес заморожений. У ЄС та Фінляндії вважають, що Росія не перебуває у виграшній позиції, проте закликають посилити тиск на Кремль. Москва також не відкидає можливості прямих переговорів з Європою.
Українські дрони вперше досягли Московського регіону, атакувавши стратегічний об’єкт у Зеленограді. Прем’єр Зеленський назвав ці удари "далекобійними санкціями" проти росії та закликав її припинити війну.
Президентка Молдови Майя Санду різко прокоментувала указ Путіна про спрощене громадянство РФ для мешканців Придністров'я. Вона вважає, що це спроба Росії мобілізувати більше солдатів для війни в Україні та чинити тиск на Молдову.
Естонія закликає Захід посилити тиск на Росію, вважаючи зараз не час для переговорів, а момент для посилення санкцій. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що російська влада перебуває у вразливому становищі через економічні та військові втрати.
Російська економіка вперше за рік скоротилася: у першому кварталі 2024 року ВВП знизився на 0,2% у річному вимірі, що ставить під сумнів обіцянки Кремля щодо економічного зростання. Незважаючи на рекордні нафтові доходи, влада змушена знижувати прогнози та стримувати інфляційні очікування через нові податки й високі кредитні ставки.
Москва знову намагається вийти на контакт із Трампом, оскільки ситуація на фронті для Росії погіршується, а український опір лише зміцнюється. Кремль очікує територіальних поступок від України, проте експерти радять Вашингтону не повертатися до старих домовленостей, а домагатися припинення вогню за поточною лінією фронту.
Путін заговорив про "завершення війни" на тлі зростаючого тиску на російську владу через економічні проблеми, суспільну втому та військові невдачі. Його слова радше спрямовані на підтримку внутрішньої підтримки, ніж сигналізують про реальний мир у найближчому майбутньому.
Європарламент закликав Єврокомісію переглянути умови вуглецевого мита CBAM для України, враховуючи форс-мажорні обставини війни. Депутати пропонують запровадити спеціальні винятки або окремий режим для української економіки.
Німецький міністр оборони Борис Пісторіус заявив про ознаки переломного моменту у війні в Україні на користь ЗСУ. Він відзначив зростаючу перевагу українських військ та ефективність їхніх ударів по російській інфраструктурі. Також Пісторіус анонсував запуск спільного виробництва дронів з Україною.
Український ВВП скоротився на 0,5% у першому кварталі 2026 року — найбільше падіння з початку повномасштабної війни. Експерти називають причини: енергетична криза, зростання імпорту та кадрова нестача, водночас влада отримує нову фінансову допомогу від ЄС за умови податкової реформи.
Німеччина може залучити колишнього канцлера Герхарда Шредера до переговорів з Росією щодо війни в Україні, розглядаючи його кандидатуру разом з президентом Франком-Вальтером Штайнмайером. У Берліні називають цю ініціативу частиною російської «гібридної стратегії», проте в політичних колах тривають дискусії щодо її доцільності.
