Росія втратила колишню міць і не може демонструвати свою силу так, як раніше, — заявив Володимир Зеленський на саміті Європейської політичної спільноти. Він закликав посилити санкції та підкреслив, що літо стане вирішальним для визначення подальших кроків Путіна.
Адміністрація США схвалила масштабний продаж зброї на понад $8,6 млрд країнам Близького Сходу — Ізраїлю, Катару, Кувейту та ОАЕ, обійшовши Конгрес у зв’язку з «надзвичайною ситуацією». Угода піддається критиці через порушення прав людини в регіоні та ризики подальшої дестабілізації.
Масштаб параду 9 травня на Червоній площі скорочено, що свідчить про втрату Путіним переваги у війні. Це символічне свято, що вшановує пам'ять загиблих, тепер ставить незручні питання щодо військової спроможності Росії.
Японія послабила правила експорту зброї, відкриваючи двері для переговорів щодо військової техніки та фінансування ППО для України. Київ сподівається скористатися цим, шукаючи інвестицій для власної оборонної промисловості та партнерства у сфері електроніки.
Москва скасовує демонстрацію бронетехніки на параді 9 травня, посилаючись на загрозу безпеці та відсутність ювілейної дати. Замість танків глядачам обіцяють "парад онлайн" з трансляціями з України та демонстрацією роботи військових.
Польща планує випробовувати новітні дрони та системи протидії їм на українському фронті. Ця співпраця спрямована на прискорення доопрацювання техніки та обмін технологіями для посилення оборонного потенціалу обох країн.
Білорусь отримала першу велику партію модернізованих танків Т-72БМ2, оснащених новітніми системами та покращеним захистом. Ця модернізація, що враховує досвід сучасних конфліктів, робить білоруську версію суттєво відмінною від російського аналога.
Європа шукає альтернативи американським військовим технологіям, і шведський GlobalEye стає головним претендентом на роль літака дальнього радіолокаційного виявлення для НАТО. На тлі перебоїв у постачанні американської зброї, європейські країни активно розглядають цей літак як ключовий елемент своєї майбутньої оборони.
Україна не планує відкривати вільний продаж зброї, навіть попри значну потребу. Натомість, держава виробляє певні види озброєнь, зокрема морські безпілотники та застарілі моделі дронів, у надлишку, що перевищує власні потреби.
Сили оборони України провели нічні удари по ключових військових та енергетичних об'єктах на території Росії та окупованого Криму. Атаки на нафтопереробні заводи та нафтобазу, а також на два великі десантні кораблі у Севастополі, суттєво послаблюють логістичні можливості ворога.
Знищення російських великих десантних кораблів суттєво обмежує можливості РФ у Чорному морі. Це ставить під сумнів реалізацію планів щодо захоплення Одеси та створення сухопутного коридору до Молдови.
Безпілотники атакували нафтохімічні підприємства у російському Стерлітамаку, що виробляють критично важливі компоненти для військової техніки. Ці удари є частиною системної стратегії України зі знищення ворожої логістичної та енергетичної інфраструктури.
Інститут дослідження війни (ISW) аналізує потенційні наслідки централізації закупівель дронів у Росії. Новий порядок розподілу безпілотників може як підвищити ефективність військ, так і стати на заваді інноваціям та сприяти корупції.
У окупованому Перевальську атаковано ремонтно-механічний завод, який, за даними руху опору "АТЕШ", використовувався росіянами для ремонту військової техніки. Після удару об'єкт зазнав пошкоджень, деталі уточнюються.
Генштаб ЗСУ оприлюднив оновлені дані про втрати Росії у війні проти України, включаючи кількість особового складу та техніки. Стаття також порівнює ці цифри з альтернативними оцінками та офіційними заявами України щодо власних втрат.
