Синтетичне авіапаливо з гною: нова технологія від американців
Синтетичне авіапаливо з коров'ячого гною: нова технологія від американського стартапу
Останніми роками все частіше лунають заклики до виробництва синтетичного палива, яке могло б замінити бензин, дизель або авіаційний гас. Теоретично такі сполуки можна отримувати з відновлюваних джерел — без видобутку нафти та додаткових викидів CO₂.
Основною перешкодою залишаються висока вартість і складність виробничих процесів. Однак американський стартап Circularity Fuels зробив прорив: компанія оголосила про запуск першого у світі пілотного заводу, який перетворює коров'ячий гній на синтетичне авіаційне паливо.
Як працює нова технологія?
Підхід американців нагадує розробки швейцарської компанії Synhelion, яка використовує рослинні залишки для отримання синтез-газу — суміші CO та H₂. Цей газ слугує основою для виробництва будь-якого виду палива за допомогою реакції Фішера-Тропша.
Однак Circularity Fuels пішов іншим шляхом: замість рослинної біомаси використовується гній великої рогатої худоби. На фермі встановлюється анаеробний дайджестер, де гній переробляється бактеріями на біогаз — суміш метану (CH₄) і вуглекислого газу (CO₂).
Далі вступає в дію ключова інновація — реактор Ouro. Це мікроканальний реактор з керуванням на основі штучного інтелекту, який нагріває біогаз до 1000 °C. У ньому метан і CO₂ вступають у реакцію, утворюючи синтез-газ (CO + H₂). Раніше подібні процеси супроводжувалися утворенням вуглецевих відкладень у реакторі, але стартап стверджує, що вирішив цю проблему завдяки ШІ, який контролює стабільність процесу.
За заявою Circularity Fuels, реактор дозволяє отримувати синтез-газ у 100 разів дешевше, ніж класичні методи.
Готовий синтез-газ надходить у другий реактор — Aion, де за принципом реакції Фішера-Тропша утворюються вуглеводні для авіаційного гасу, дизельного палива або бензину.
Чому не виробляють водень на місці?
Американські інженери пояснюють, що на виході вони отримують просунутий концентрований напівфабрикат, який можна транспортувати на нафтопереробний завод для фінального етапу — гідроочищення з використанням водню та виробництва готового авіаційного палива.
Пілотний завод, який пропрацював шість місяців, не включає етап виробництва водню та гідроочистки. Розробники вважають, що на початковому етапі доцільніше робити процес простим і дешевим, щоб фермери могли транспортувати напівфабрикат на нафтопереробні заводи, де виконуватимуть фінальний етап на більш дорогому обладнанні.
У перспективі можливе впровадження локальної гідроочистки безпосередньо на фермах. Однак наразі логічніше централізувати цей процес на великих нафтопереробних заводах, які мають необхідні потужності для точного дотримання стандартів.
Перспективи технології
Перший завод пропрацював пів року на фермі з 5000 голів худоби в Каліфорнії. За підсумками випробувань інженери отримали авіаційне паливо, яке відповідає чинним стандартам і придатне для будь-якого літака без додаткових модифікацій.
Важливо, що нова технологія не порушує традиційного використання гною як добрива: після переробки в дайджестері залишки маси залишаються придатними для підживлення ґрунту. Таким чином, звичні процеси на фермах не змінюються.
