Космічне сміття: загроза Землі та орбіті
Космічне сміття: невидима загроза для Землі та орбіти
Навколо нашої планети обертається понад 33 000 небезпечних об'єктів, що мчать зі швидкістю 28 000 км/год. Їхня кількість невпинно зростає, створюючи серйозну загрозу, повідомляє видання Interesting Engineering.
Щоб краще уявити масштаб проблеми, уявіть собі 40 розбитих пасажирських літаків, уламки яких літають навколо Землі швидше за кулю. Саме такою є ситуація на навколоземній орбіті, за даними мережі космічного спостереження США.
Із 33 269 відстежуваних об'єктів, 12 550 становлять фрагменти уламків, тоді як 17 682 — це супутники та корисні вантажі. Це означає, що на кожні 10 робочих супутників припадає близько семи шматків космічного сміття.
Ефект Кесслера: небезпечна ланцюгова реакція
Однією з найбільших загроз є так званий ефект Кесслера — ланцюгова реакція, під час якої уламки зіштовхуються між собою, породжуючи ще більше фрагментів, що може тривати до нескінченності. Експерти попереджають, що зупинити цей процес вже практично неможливо.
Емілі Саккі, інженер з аеродинаміки Університету Бат, застерігає: "Навіть у ситуації, коли подальших запусків не відбудеться, рівень уламків все одно зростає, оскільки зіткнення та фрагментації створюють нові уламки швидше, ніж існуючі об'єкти можуть природно повернутися в атмосферу".
Хто є головними "постачальниками" космічного сміття?
За даними Space-Track, найбільшими "постачальниками" космічного сміття є Китай, Росія та США. Китай значно "відзначився" у 2007 році після власного антисупутникового випробування. Сполучені Штати долучилися до цього списку у 2009-му, коли зіткнулися супутники Iridium 33 і Kosmos 2251.
Нова загроза: мікрочастинки та озоновий шар
Окрім ризику зіткнень, вчені Університету Бат виявили ще одну серйозну проблему: коли уламки згоряють в атмосфері Землі, такі метали, як алюміній, мідь і літій, перетворюються на мікрочастинки. Ці частинки можуть мати негативний вплив на озоновий шар, що є критично важливим для захисту планети від шкідливого ультрафіолетового випромінювання.
Пошук рішень: як очистити орбіту?
Світова наукова спільнота активно працює над розробкою технологій для прибирання космічної орбіти. Європейське космічне агентство (ЄКА) планує у 2029 році запустити місію ClearSpace-1. Це буде роботизований апарат з маніпуляторами, призначений для захоплення та видалення уламків.
Паралельно випробовуються й інші інноваційні методи, такі як магнітні захоплювачі, гарпуни, лазери та електродинамічні троси, що мають на меті ефективно очищати орбіту від сміття.
Комерційний потенціал та виклики
Сурабхі Сатіш, інженер Університету Бат, наголошує на значному комерційному потенціалі цих розробок. Він зазначає: "Ті ж технології можуть підтримувати інспекцію, обслуговування на орбіті, дозаправку та продовження терміну служби, що робить їх більш комерційно стійкими".
Однак Хріші Дейв, керівник відділу двигунів того ж університету, застерігає: "Активне видалення сміття ще не продемонстровано на комерційному рівні". Це вказує на те, що попереду ще багато роботи для впровадження цих рішень у широку практику.
Крім того, інженери дедалі частіше закладають у конструкцію нових супутників можливість контрольованого виходу з орбіти та використовують матеріали, що повністю згоряють в атмосфері, мінімізуючи утворення нового сміття.
Окрема загроза: Сонячні суперспалахи
Окрім проблем з космічним сміттям, вчені також попереджають про підвищений ризик виникнення надзвичайно потужних сонячних спалахів. Ці явища здатні вивести з ладу супутники, енергомережі та системи зв'язку на Землі, а також наражати на небезпеку космонавтів.
Вчені визначили два основні періоди протягом 25-го сонячного циклу, коли ймовірність суперспалаху "S-класу" буде найвищою. Один із них охоплює період із середини 2025 до середини 2026 року, а інший прогнозується на початок-середину 2027 року.
