Ризики онлайн‑терористичних ігор для підлітків: як захистити дітей від російських спецслужб

Якщо раніше батьки підлітків турбувалися про безпеку своїх дітей в інтернеті здебільшого через загрозу педофілів, то сьогодні українські підлітки онлайн стали мішенню для російських спецслужб.

Свідомі батьки намагаються контролювати час, який їхні діти проводять з гаджетами, особливо під час канікул. Проте повністю проконтролювати, з ким спілкується підліток і які потенційно смертельні "завдання" він може отримати від "інтернет-друга", майже неможливо. Різноманітні онлайн-ігри з чатами "за інтересами", а також чати соціальних мереж перетворилися на справжній клондайк для "полювання" на несформовані юнацькі уми.

Терор як сервіс: еволюція російських методів

Російські спецслужби почали активно використовувати цей напрямок кілька років тому. Однак, якщо на початку повномасштабної агресії на "гачок" росіян частіше потрапляли діти з проросійських родин або ті, кого можна було шантажувати родичами в Росії чи на окупованих територіях, то зараз головним "мотивом" для потенційних жертв став легкий заробіток.

Змінився і характер завдань, які отримують завербовані підлітки. Спочатку вони виконували роль "очей" ворога – відстежували переміщення техніки Сил оборони України або надсилали геолокації об'єктів. Проте вже протягом двох років йдеться про масові підпали військових автомобілів, диверсії на залізниці, виготовлення та закладання саморобних вибухових пристроїв.

"Російська Федерація шукає асиметрію витрат [на війну], адже один ракетний удар – це мільйони доларів. Тому вона дедалі більше переходить на модель, яку можна назвати 'терор як сервіс'. Це фактична модель кримінального аутсорсингу, яку російські спецслужби адаптували для диверсій. Можемо згадати, як не так давно соцмережі активно використовувались для вербування людей, щоб ті робили наркотичні закладки. Оце, приблизно, те саме. І виконавець може ніколи не контактувати фізично з куратором", — пояснює генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Особливо небезпечною тенденцією, за його словами, є вербування неповнолітніх. За інформацією Служби безпеки України та Нацполіції, близько 22% усіх завербованих російськими спецслужбами є неповнолітніми. Наймолодшим затриманим виконавцям російських завдань було 13-15 років.

"Російська Федерація прийшла до моделі, яку використовують терористичні організації в Африці та на Близькому Сході. Мова про використання осіб з низьким порогом критичного мислення і високою вразливістю до маніпуляції. Чому саме підлітки? Менший контроль з боку держави, легше психологічно обробити, менша кримінальна відповідальність. Розрахунок ворога полягає в тому, що їх простіше переконати, що це якась гра чи квест", — зазначає Ягун.

Небезпечні "ігри": від квестів до диверсій

В ювенальній поліції детально розповідають, про які саме "ігри" йдеться. Наприклад, дитина бере участь у грі-геолокації, де для переходу на новий рівень має в реальності пройти певний маршрут і сфотографувати на ньому конкретні об'єкти. Це можуть бути не лише військові об’єкти, а й інфраструктура – мости, шляхопроводи, будівлі, електропідстанції тощо.

Два роки тому в Харкові СБУ та Нацполіція затримали дві групи неповнолітніх віком 15 і 16 років. Вони, незалежно одна від одної, "грали" у таку квест-гру, а насправді виконували розвідку, фотографуючи ППО, коригували удари росіян та здійснювали підпали, зокрема трансформаторів на залізниці.

Інший різновид "гри" полягає в тому, щоб нанести графіті в конкретному місці, розклеїти листівки або залишити "пакунок". За виконане завдання обіцяють невелику оплату, "подарунок" чи "посилку". Далі завдання можуть ускладнюватись з обіцянкою збільшення "призу". Так, крок за кроком, підлітка ведуть до виконання основного завдання.

"Участь у такій 'грі' – реальний злочин. А 'приз' або 'посилка' – це також пастка", – нагадують у ювенальній поліції.

Простими словами, сам "приз" може бути небезпечним, наприклад, містити вибухівку, щоб не залишати свідка живим. Виконавець завдань для російських спецслужб – витратний матеріал. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ФСБшники ретельно відбирали агентів в Україні, то зараз вербування має конвеєрний характер – чим більше, тим краще.

Кому пощастило – довічне, кому ні – смерть: страшні наслідки

Як наслідок, ціна кожного агента надзвичайно низька – як у прямому, так і в переносному сенсі. "Купити" неповнолітнього диверсанта можна навіть за 500 грн. Максимальні суми, які зазвичай обіцяють підліткам куратори, сягають до 2 тис. доларів (дорослим – більше), але й їх можна не отримати, адже життя "гравця" для кураторів нічого не варте.

Один із наочних прикладів – історія 17-річного хлопця, який торік за 2 тис. доларів погодився встановити бомбу в автомобіль ТЦК у Рівному. Його затримали, і тепер замість "легких" грошей на нього чекає 12-річне ув'язнення за звинуваченням у тероризмі.

Вже цього року СБУ на Хмельниччині затримала 16-річного хлопця, який готувався підірвати визначений куратором з Росії об'єкт "Укрзалізниці". Неповнолітньому повідомили про підозру за статтею "Державна зрада", вчинену в умовах воєнного стану. Тепер йому загрожує довічне ув'язнення з конфіскацією майна.

До речі, кримінальна справа і тюрма – це для тих, кому пощастить (якщо ув'язнення можна вважати "щастям"). Підліткам 15 та 17 років з Івано-Франківщини в цьому сенсі не пощастило. Торік хлопці, на замовлення російських спецслужб, зголосилися виготовити та встановити два вибухові пристрої, щоб отримати за це 1700 доларів. Коли вибухівка була готова, куратори підірвали її дистанційно. 17-річний хлопець загинув, 15-річний отримав важкі поранення – йому ампутували ноги. Але це не звільняє від кримінальної відповідальності, тож йому все одно світить довічне ув'язнення.

Тут варто нагадати, що діти 14-16 років можуть притягатися до відповідальності лише за окремими статтями Кримінального кодексу. Але важкі статті на кшталт "теракт", "диверсія", "умисне знищення або пошкодження майна" – саме такі. З 16 років може бути інкримінована і "державна зрада".

Тому, якщо просто виникає підозра, що "заробіток" обіцяє ворог, краще зберегти своє життя і звернутись за допомогою. Наприклад, у чат-бот "Спали ФСБшника".

"Червоні прапорці": як розпізнати небезпеку

На що звертати увагу батькам, аби не проґавити небезпечні захоплення дитини? За словами дитячого психолога Анастасії Роман, помітити, що дитину можуть у щось втягувати, не важко. Ось "червоні прапорці":

• Різка секретність у телефоні.
• Поява нових "онлайн-друзів", про яких дитина не хоче говорити.
• Нічне спілкування з ними.
• Страх показати комусь переписку.
• Раптовий інтерес до військових об'єктів, залізниці, виготовлення хімічних сумішей чи придбання засобів розпалювання.
• Поява зайвих грошей чи невідомих подарунків – дорогих речей, нових гаджетів.

"Тобто, вже на цьому етапі дитина може отримувати дивні 'завдання' або прохання щось комусь переслати, щось зробити, сфотографувати… Якщо у спілкуванні з'являються фрази 'мені нічого не буде', або 'це просто жарт' – це вже може бути дзвіночком", – розповідає експертка.

За словами дитячого психолога, найбільший ризик потрапити у поле зору російських спецслужб мають діти з такими характеристиками:

• Низька самооцінка.
• Підвищена тривожність.
• Хронічні конфлікти у сім'ї.
• Криза ідентичності, бракує підтримки чи похвали.
• Мають лише онлайн-друзів.

"Найслабкіша ланка – діти, які переїхали і навчаються виключно в онлайн-школі. Коли у дитини немає фізичного спілкування з однолітками, це перший фактор, що вона буде шукати щось в інтернеті, буде намагатись відчути себе важливою. Адже підлітковий вік – це час, коли батьків вже замало, коли починається інша соціальна роль і потрібен партнер одного віку…", – зазначає вона.

"Іноді дорослі вважають, що зацікавленість російських спецслужб направлена на дітей з окремих регіонів, або ж на так звані неблагополучні родини. Але, відверто, в тій самій західній частині України діти в інтернеті спілкуються з Москвою російською мовою і споглядають російський контент… З моєї практики скажу: для росіян немає сенсу, де проживає неповнолітній, хто його батьки і ким вони працюють. Потрапити у поле зору ворога можуть навіть діти військових та вчителів. А от що справді допомагає підлітку не втрапити у пастку – це відкритість батьків до спілкування зі своїми дітьми, чіткі погляди на те, що відбувається в країні, ставлення до захисників, розуміння 'хто є ворог'. Бо багато людей, на жаль, вголос з дітьми цього не проговорюють", – розповідає дитячий психолог.

Анастасія Роман впевнена, що запобігти втягуванню дитини у якісь протиправні дії може допомогти навіть "профілактика на мінімалках":

• Розвиток критичного мислення.
• Тренування навички казати "ні".
• Обговорення маніпуляцій і шантажу.
• Пояснення реальних наслідків незаконних дій.

Та все це працює у поєднанні з теплими стосунками в родині, без постійного осуду, до якого підлітки надто чутливі.

"Чужі дорослі можуть використовувати дітей, якщо у дитини немає 'бази' – розуміння про безпеку вулиці, безпеки спілкування в соціумі, безпеки в інтернеті, навичок, як реагувати у тій чи іншій ситуації, знань щодо фінансової грамотності, – розповідає Анастасія Роман. – Ідеально, щоб до 10 років вже були ці базові знання. Бо коли почнуть фігасити гормони, дитина вже матиме змогу триматись за цю 'стіночку'".

Звісно, чим здоровіші стосунки у родині, чим чіткіша позиція сім'ї щодо безпеки і війни, тим краще дитина може чинити опір і не піддаватись ворожим маніпуляціям. Водночас не зайвими будуть і пояснення, що пропозиції від незнайомців у мережі "зняти відео" прильоту "Шахеда" чи підпалу, або "залишити пакунок" біля якоїсь держустанови – це не гра, а тероризм. І що такі "ігри", в кращому разі, зруйнують життя, а в гіршому – його відберуть.