Неповнолітні смертники: як вберегти підлітків від російських спецслужб

Російські спецслужби полюють на українських підлітків онлайн

Якщо раніше батьки підлітків переживали, аби дитина не зустріла в інтернеті педофіла, то зараз на українських підлітків онлайн полюють російські спецслужби.

Свідомі батьки намагаються слідкувати за часом, який діти проводять в гаджетах (на канікулах - особливо). Та насправді не можуть проконтролювати на сто відсотків, з ким саме спілкується підліток та які смертельні "завдання" може отримати від "інтернет-друга". Різноманітні інтернет-ігри з чатами "по інтересах", а також чати соцмереж - справжній клондайк для "полювання" на незміцнілий розум.

Терор як сервіс

Російські спецслужби "взяли в роботу" цей напрямок ще кілька років тому. Але якщо на початку повномасштабної агресії "на гачку" у росіян частіше могли опинитись діти з родин з проросійськими поглядами, або ті, кого зручно було шантажувати родичами у Росії чи на окупованих територіях, то зараз головний "мотив" потенційної жертви - легкий заробіток.

Змінився і тип завдань, які отримують завербовані. На початку вони перетворювались на "очі" ворога - відслідковували переміщення техніки Сил оборони України, чи отримували завдання надіслати геолокацію якогось об’єкта. Але протягом вже двох років мова йде про масові підпали військових автівок, диверсії на залізниці, виготовлення та закладання саморобних вибухових пристроїв.

"Російська Федерація шукає асиметрію витрат [на війну], адже один ракетний удар - це мільйони доларів. Тому вона дедалі більше переходить на модель, яку можна назвати "терор як сервіс". Це фактична модель кримінального аутсорсингу, яку російські спецслужби адаптували для диверсій. Можемо згадати, як не так давно соцмережі активно використовувались для вербування людей, щоб ті робили наркотичні закладки. Оце, приблизно, те саме. І виконавець може ніколи не контактувати фізично з куратором", - розповідає генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Та особливо небезпечна тенденція, за його словами, це вербування неповнолітніх. За інформацією Служби безпеки України та Нацполіції, близько 22% усіх завербованих російськими спецслужбами - неповнолітні. Наймолодшим затриманим виконавцям російських завдань - 13-15 років.

"Російська Федерація прийшла до моделі, яку використовують терористичні організації в Африці та на Близькому Сході. Мова про використання осіб з низьким порогом критичного мислення і високою вразливістю до маніпуляції. Чому саме підлітки? Менший контроль з боку держави, легше психологічно обробити, менша кримінальна відповідальність. Розрахунок ворога полягає в тому, що їх простіше переконати, що це якась гра чи квест", - зазначає Ягун.

Небезпечні "ігри"

В ювенальній поліції детально розповідають, про які саме "ігри" йдеться. Приміром, дитина бере участь в грі-геолокації, і для переходу на новий рівень має в реальності пройти певний маршрут і на ньому сфотографувати певні об’єкти (це можуть бути навіть не військові об’єкти, а інфраструктура - мости, шляхопроводи, якісь будівлі, електропідстанції тощо).

Два роки тому у Харкові СБУ та Нацполіція затримали дві групи неповнолітніх 15 і 16 років, які, незалежно одна від одної, "грали" у таку квест-гру. А насправді виконували розвідку, фотографуючи ППО, коригували удари росіян на вчиняли підпали, зокрема трансформаторів на залізниці…

Інший різновид "гри" - нанести в конкретному місці графіті, розклеїти листівки, або залишити "пакунок". За виконане завдання отримати невеличку оплату, "подарунок" чи "посилку". При цьому, далі завдання можуть ускладнюватись з обіцянкою збільшення "призу". І так, крок за кроком, підлітка ведуть до виконання основного завдання.

"Участь у такій "грі" - реальний злочин. А "приз" або "посилка" - це також пастка", - нагадують в ювенальній поліції.

Кому пощастило - довічне, кому ні - смерть

Як наслідок, і ціна кожного агента - наднизька (як в прямому, так і переносному сенсі). "Купити" неповнолітнього диверсанта можна навіть за 500 грн. Максимальні суми, які, зазвичай, обіцяють підліткам куратори, сягають до 2 тис доларів (дорослим - більше), але й їх можна не отримати, адже життя "гравця" для кураторів нічого не варте.

Один з наглядних прикладів - історія 17-річного хлопця, який торік за 2 тис доларів погодився встановити бомбу у автівку ТЦК в Рівному. Його затримали, і тепер замість "легких" грошей його чекає 12-тирічне ув’язнення за звинуваченням у тероризмі.

Вже в поточному році СБУ на Хмельниччині затримала 16-річного хлопця, який готувався підірвати визначений куратором з Росії об’єкт "Укрзалізниці". Неповнолітньому повідомили про підозру за статтею державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. І тепер йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

"Червоні прапорці"

На що звертати увагу батькам, аби не проґавити небезпечні захоплення дитини?

За словами дитячого психолога Анастасії Роман, помітити, що дитину можуть у щось втягувати, не важко. "Червоні прапорці": якщо з’явилась різка секретність у телефоні, нові "онлайн-друзі", про яких не хоче говорити, нічне спілкування з ними, страх показати комусь переписку. Підозрілим також може бути раптовий інтерес дитини до військових об’єктів, залізниці, виготовлення хімічних сумішей чи придбання засобів розпалювання, поява зайвих грошей чи невідомих подарунків - дорогих речей, нових гаджетів…

"Тобто, вже на цьому етапі дитина може отримувати дивні "завдання" або прохання щось комусь переслати, щось зробити, сфотографувати… Якщо у спілкуванні з’являються фрази "мені нічого не буде", або "це просто жарт" - це вже може бути дзвіночком", - розповідає експертка.

За словами дитячого психолога, найбільший ризик потрапити у поле зору російських спецслужб мають діти з низькою самооцінкою, з підвищеною тривожністю, діти з хронічними конфліктами у сім’ї, підлітки з кризою ідентичності, яким бракує підтримки чи похвали, ті, хто мають лише онлайн-друзів.