"Не виконує свій мандат": омбудсмен звинуватив Червоний хрест у бездіяльності
Міжнародний Червоний Хрест не виконує мандат щодо захисту українських бранців — омбудсмен
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець різко розкритикував Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) за невиконання своїх зобов’язань щодо захисту українських військовополонених. За його словами, організація фактично самоусунулася від виконання свого мандату, посилаючись на відмову росії допускати її представників до місць утримання бранців.
Проте в Україні такі пояснення вважають нещирими. Лубінець наголосив, що МКЧХ демонструє байдужість і формальний підхід до своєї місії, наводячи низку прикладів бездіяльності.
Бездіяльність після трагедії в Оленівці
Зокрема, омбудсмен згадав випадок верифікації МКЧХ загибелі 53 українських військовополонених в Оленівці на тимчасово окупованих територіях. Попри підтвердження факту, організація не вжила жодних заходів для притягнення винних до відповідальності чи публічного засудження злочину.
Крім того, представники Червоного Хреста ігнорують публічні заходи, присвячені долі українських полонених, де могли б висловити свою позицію. «І сьогодні, на цьому заході їх немає», — зазначив Лубінець.
Пропозиції та звернення до донорів
У коментарі УНІАН омбудсмен розповів, що неодноразово звертався до керівництва МКЧХ з пропозицією публічно заявити про відмову росії допускати їхніх представників до місць утримання українців. На його думку, це могло б змінити ситуацію.
«Ми не вимагаємо від них висновків, але якщо МКЧХ не виконує свій мандат через позицію РФ, то має про це говорити», — наголосив Лубінець.
Він також зауважив, що найбільшим спонсором МКЧХ є США, які фінансують 37% бюджету організації. Україна вже зверталася до десяти ключових донорів з проханням вплинути на поведінку Червоного Хреста.
У відповідь МКЧХ посилається на свій нейтральний статус, стверджуючи, що не може публічно засуджувати сторони конфлікту та має діяти виключно непублічними методами.
Перспективи обміну полоненими за форматом «1000 на 1000»
Щодо можливого обміну полоненими в рамках домовленостей за посередництва США у форматі «1000 на 1000», Дмитро Лубінець утримався від коментарів до фактичного здійснення наступної операції.
«Станеться чи не станеться прорив — це залежить не лише від нас. Але українська сторона робить усе можливе, щоб обміни та повернення цивільних заручників відбувалися», — наголосив він.
Секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов повідомив, що верифікацію наступної партії полонених на обмін уже завершено. Нині тривають переговори щодо проведення наступних етапів обміну.
«Сподіваюся, що це відбудеться найближчим часом. Водночас ми працюємо над іншими форматами в межах перемовної групи. Тому найближчий обмін буде комбінованим: частина — за вже досягнутими домовленостями, частина — в рамках формату «1000 на 1000», — пояснив Усов.
Росія атакувала гуманітарний хаб ООН у Дніпрі
Російські війська завдали ракетного удару по логістичному хабу Агентства ООН у справах біженців у Дніпрі, де зберігалася гуманітарна допомога для постраждалих від війни та внутрішньо переміщених осіб.
Унаслідок атаки склад із запасами на суму близько 1 мільйона доларів повністю згорів. Загинули двоє людей. УВКБ ООН заявило, що це перший випадок, коли об’єкт організації в Україні став безпосередньою ціллю обстрілу.
