КНДР: Чи готова армія КНДР до сучасної війни?
Північнокорейська армія: Чи готова вона до сучасної війни краще, ніж НАТО?
Участь Північної Кореї у російсько-українській війні, попри значні втрати, стала каталізатором глибоких змін у Корейській народній армії (КНА). Британський військово-політичний аналітик Джон Геммінгс у своїй публікації для Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень зазначає, що отриманий бойовий досвід та технологічна співпраця з Росією вже призводять до системної трансформації військової доктрини, озброєння та оборонно-промислової бази Пхеньяна.
Згідно з аналізом, станом на осінь 2024 року приблизно 12 тисяч північнокорейських військових були розгорнуті у Курській області, де вони діяли спільно з російськими військами. Спочатку українська розвідка характеризувала їхню тактику як примітивну та надмірно лобову. Проте з часом ситуація почала змінюватися: бойові підрозділи КНДР продемонстрували здатність адаптуватися до умов сучасної війни.
«З часом, однак, підрозділи КНА адаптувалися до нового стилю війни в Україні та почали безпосередньо інтегрувати розвідувальні дані безпілотників у контури управління артилерією та реактивними системами залпового вогню, скорочуючи цикл "виявлення – вогонь" з годин до хвилин», – зазначає аналітик. Цей набутий досвід, однак, виявляє і глибинну проблему північнокорейської армії: значна частина її технічної бази досі складається із застарілих зразків радянської епохи, таких як танки Т-54/Т-62 та літаки МіГ-15 і МіГ-19.
Особливу увагу приділено зміні військової доктрини КНА. Традиційно її підходи базувалися на поєднанні досвіду китайських військ та аналізу дій американців під час Корейської війни 1950-х років, з акцентом на раптовість, масованість, маневреність та прихованість. Проте війна в Україні виявила вразливість цих методів, спричинивши значні втрати та необхідність перегляду тактики.
У відповідь на це Пхеньян розпочав перегляд бойових настанов та системи підготовки. Акцент поступово зміщується від широкомасштабних операцій до використання малих мобільних підрозділів, інтегруючи безпілотники та мережеві системи управління. Керівництво Північної Кореї також чітко декларує пріоритет новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ), засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та навіть протисупутникових систем.
Важливою складовою трансформації є співпраця з Росією. Угода 2024 року між Москвою та Пхеньяном відкрила КНДР доступ до сучасного обладнання для оборонної промисловості, включаючи верстати з числовим програмним керуванням (ЧПК), що є критично важливим для виробництва ракет. Також спостерігається розвиток центрів виробництва безпілотників та модернізація авіабази Пангхьон, де проводяться випробування ударних та розвідувальних дронів.
Паралельно КНДР активно розвиває власні можливості у сфері штучного інтелекту та автономних систем наведення. Випробування нових типів дронів та їх інтеграція у бойові системи свідчать про формування чіткого технологічного пріоритету.
На завершення дослідження підкреслюється, що трансформація КНА має стратегічне значення не лише для Корейського півострова, а й для загального балансу сил у регіоні. За оцінкою аналітика, Пхеньян формує модель армії, яка ефективно поєднує масове виробництво боєприпасів із поступовим впровадженням мережевих та безпілотних технологій, що робить її значно адаптивнішою, ніж ще два роки тому.
