Повітряні кулі біля кордону: загрози та тактика ворога
Повітряні кулі та активність біля білоруського кордону: що відомо
Останніми днями поблизу білоруського кордону зафіксовано нетиповий рух техніки та запуск повітряної кулі. За словами експертів, на аеростаті міг бути встановлений ретранслятор, проте ця інформація поки що не підтверджена.
Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш"), радник міністра оборони та фахівець із систем радіоелектронної боротьби та зв’язку, в ефірі Radio NV розповів про спостереження за гелікоптерами в цьому районі. За його оцінкою, подія виглядала нестандартно.
"Ймовірно, це була робота радіоелектронної розвідки на білоруських бортах або ретранслятор у повітрі для MESH-мережі", — зазначив експерт.
Флеш також наголосив, що повітряні кулі активно використовують як Україна, так і Росія — зокрема, для відвернення уваги систем протиповітряної оборони. Такі аеростати здатні підніматися на висоту до 30 кілометрів, досягаючи стратосфери.
За його словами, такі об’єкти можна збивати. На малих висотах ефективними можуть бути перехоплювачі, а на висоті 10–20 кілометрів — системи на кшталт "Бук" або С-300.
"Проте важливо розуміти, чи є це реальною загрозою. Стріляти ракетами по порожній кулі — безглуздо. Їх можна збивати, але спочатку слід з’ясувати, чи є на борту радіообладнання. Витрачати ресурси на порожній аеростат — дивне рішення", — підкреслив Флеш.
Експерт додав, що противник намагається запускати різноманітні хибні цілі, аби виснажити українську ППО.
Дрони-приманки: як росіяни обманюють ППО
За словами Флеша, останнім часом росіяни активізували використання дронів-приманок. Йдеться про невеликі безпілотники, схожі на класичні літаки з хвостовим оперенням та прямокутними крилами.
"У них встановлюється спеціальна пластикова куля з лінзою, яка спотворює радіолокаційний сигнал, змушуючи радар бачити ціль більшою, ніж вона є насправді. Це робиться для перевантаження нашої ППО", — пояснив експерт.
Він зауважив, що кілька років тому такі хибні цілі масово з’являлися над Києвом. Вони літали на низькій висоті, створюючи враження великої кількості об’єктів поблизу.
"Росіяни запускали їх з двох причин: щоб виснажити нашу протиповітряну оборону та чинити психологічний тиск на населення", — додав Флеш.
MESH-мережі: як противник керує дронами на великих відстанях
Фахівець розповів, що росіяни використовують MESH-мережі — системи радіомодемів на безпілотниках, які працюють як ретранслятори для інших дронів. У повітрі вони утворюють ланцюг для передачі даних, що дозволяє керувати БПЛА на відстані в сотні кілометрів навіть без супутникового зв’язку на кшталт Starlink.
Бескрестнов нагадав про нещодавній випадок у Дніпрі, де довго кружляла "Гербера". Було зрозуміло, що це не ударний дрон, тому його не збивали. За словами експерта, на борту безпілотника був встановлений MESH-модем.
"У ППО є обмежена кількість засобів, тому якщо ціль не становить безпосередньої загрози для міста, її не знищують. Такі ситуації трапляються не вперше — якщо дрон не збивають, це означає, що просто немає чим. На пінопластову "Герберу" не витрачатимуть цінні ракети", — зазначив Флеш.
Ситуація на кордоні з Білоруссю: потенційні загрози
Як повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, кордон з Білоруссю залишається джерелом потенційних загроз для України. Зокрема, 2 травня з боку Білорусі зафіксовано заліт повітряної кулі, яку згодом ідентифікували як засіб з ретранслятором для посилення сигналу російських ударних безпілотників.
Крім того, на території Білорусі триває розбудова військової інфраструктури та розвиток логістичних можливостей. За словами Демченка, цю інфраструктуру в майбутньому можуть використати у координації з російськими силами.
