Проблеми ППО РФ: атаки дронів, дефіцит, слабкий захист
Поєднання масованих атак, нестачі ресурсів та ослаблення захисту: головні проблеми для ППО Росії
Масована атака українських безпілотників на Москву 18 червня знову привернула увагу до стану російської протиповітряної оборони. Попри гучні заяви Кремля про ефективну роботу ППО, експерти дедалі частіше вказують на низку системних проблем, які дозволяють українським дронам досягати важливих цілей на території Росії, пише DW.
Під час чергової атаки було уражено великий нафтопереробний завод, що забезпечує близько 40% потреб Московського регіону в паливі. Також повідомлялося про тимчасове припинення роботи одного з найбільших російських аеропортів, що свідчить про значний вплив цих ударів.
Російський військовий аналітик, засновник групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв закликає не поспішати з висновками про повний провал російської протиповітряної оборони. Він пояснює, що враження про неспроможність ППО часто складається у неспеціалістів, які бачать окремі прольоти ракет повз безпілотники.
За словами експерта, російським силам ППО вдалося перехопити понад 90% безпілотників, які атакували Москву. Водночас, навіть кілька дронів, що прорвалися крізь оборону, змогли завдати помітної шкоди.
На думку Левієва, головною проблемою стає не якість окремих засобів ППО, а масштаби атак: "Масові атаки дронів вимагають більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити". Це створює величезне навантаження на систему, яка не розрахована на таку інтенсивність.
Українські безпілотники: технологічна еволюція та складні цілі
Український авіаційний експерт, колишній офіцер Повітряних сил Анатолій Храпчинський вважає, що успіхи українських дронів пояснюються не лише їхньою кількістю, а й значним технологічним прогресом.
Він зазначає, що російські комплекси, зокрема "Панцир-С1", створювалися насамперед для боротьби з крилатими ракетами та великими повітряними цілями. "Вони були відкалібровані проти металевих цілей з високим рівнем відбиття радіолокаційного поля, але сучасні дрони часто виготовляються з композитних матеріалів, таких як пластик або фанера", – пояснив експерт. Через це значна частина безпілотників стає набагато менш помітною для радарів.
Крім того, за словами Храпчинського, українські далекобійні дрони навчилися прокладати складні маршрути польоту та ефективно обходити райони можливого перехоплення, що додатково ускладнює їхнє виявлення та знищення.
Послаблення російської системи захисту: передислокація та дефіцит
Ще одним критичним фактором експерти називають передислокацію російських систем ППО з центральних регіонів на окуповані території України. За словами Анатолія Храпчинського, раніше оборона Москви була багаторівневою та складалася з кількох ешелонів захисту.
"Передислокація Росії призвела до розпаду колись багатошарової системи протиповітряної оборони, і тепер вона являє собою скоріше клаптикову конструкцію", – зазначив він, підкреслюючи значне послаблення захисту ключових об'єктів.
Додатковою проблемою є дефіцит далекобійних зенітних комплексів С-300. За інформацією американських ЗМІ, які посилаються на українські джерела, Росія стикається зі складнощами у відновленні запасів таких систем через міжнародні санкції та нестачу комплектуючих.
Храпчинський також пов'язує це з активним використанням ракет С-300 для ударів по українських містах: "Росія потрапила в пастку тієї самої "математики війни", яку вона колись намагалася нав’язати", вичерпуючи власні запаси для наземних атак.
Експерти звертають увагу і на географічний фактор. Руслан Левієв зауважує, що створити суцільний захисний купол над усією величезною територією Росії практично неможливо.
Окремою проблемою для ППО є сама Москва. Щільна міська забудова та велика кількість висотних будівель створюють додаткові труднощі для виявлення малорозмірних цілей. "Чим щільніша забудова, особливо багатоповерхівки, тим легше дронам сховатися від радарів за будівлями", – пояснив Левієв.
Реакція Кремля та політичний ефект атак
Після удару по Москві російська влада традиційно заявила, що система протиповітряної оборони спрацювала ефективно. Речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив, що удари по Україні триватимуть і надалі.
Водночас Руслан Левієв вважає, що атаки українських дронів мають не лише військовий, а й політичний ефект. За його словами, "у військовому плані удари безпілотників мало що змінили. Це радше політичні удари, спосіб вплинути на громадську думку".
На думку аналітика, особливого значення такі атаки набувають напередодні виборів до Державної думи Росії, які мають відбутися у вересні, створюючи додатковий тиск на російське суспільство та владу.
