Українські дрони б'ють по Москві: дефіцит ППО у росії

Українські далекобійні удари дронами виявили дефіцит ППО у ворога

Масштабні українські атаки далекобійними безпілотниками по території Росії свідчать про те, що Москва поступово стикається з тією ж проблемою, що й Україна протягом усієї повномасштабної війни, – обмеженими можливостями протиповітряної оборони. Такий висновок міститься в аналізі німецького військового експерта та дослідника ракетних технологій Фабіана Гоффмана, опублікованому на порталі Missile Matters.

За словами Гоффмана, атака 18 червня на нафтопереробний завод у Капотні, розташованому приблизно за 15 кілометрів від центру російської столиці, стала одним із найуспішніших українських далекобійних ударів на сьогодні. Вона також вказує на ширші зміни у балансі ударної війни між Росією та Україною, демонструючи, що невблаганна логіка протиповітряної оборони, з якою Україна бореться вже кілька років, нарешті почала переслідувати і Росію.

Експерт пояснив, що ця атака не була випадковою. Їй передували місяці систематичних українських ударів по наземній мережі російської протиповітряної оборони, що помітно послабило рівні захисту на підступах до Москви.

Гоффман нагадав, що найбільших втрат зазнали радари. У період із березня по травень Генеральний штаб України повідомляв про пошкодження 24 радіолокаційних систем лише в окупованому Криму. У квітні було уражено ще 25 систем ППО. Серед втрат знову переважали радари, а також системи:

• "Тор"
• "Бук"
• "Оса"
• "Панцир"

Крім того, за цей самий період, внаслідок ударів поблизу Севастополя, Євпаторії та Дальнього, були знищені компоненти систем С-400 і С-300В, включаючи радари наведення, оглядові радари та пускові установки.

Служба безпеки України (СБУ) також заявляла, що її підрозділ "Альфа" у 2025 році знищив або вивів із ладу приблизно половину діючого російського парку систем "Панцир-С". Фабіан Гоффман підкреслив, що незалежно підтвердити цю цифру неможливо, однак вона загалом відповідає підтвердженій кількості втрат – 45 систем "Панцир" (пошкоджених або знищених) з 2022 року, причому останніми місяцями ця кількість зростала швидше.

Аналітик зазначив: "Сукупний результат цих втрат – система ППО з меншою кількістю неушкоджених рівнів оборони та слабшим покриттям сенсорів, які забезпечують наведення тих перехоплювачів, що залишилися".

Таким чином, системи протиповітряної та протиракетної оборони, які ще функціонують, тепер Росії доводиться розподіляти на дедалі більшій території. Це зумовлено зростанням дальності українських ударних систем та збільшенням кількості можливих напрямків атак.

Дефіцит ракет-перехоплювачів

За словами Гоффмана, ще донедавна нестача ракет-перехоплювачів обговорювалася майже виключно як проблема України. Однак тепер, схоже, дефіцит ракет до ППО дедалі більше впливає і на Росію.

Експерт зауважив, що перші суттєві повідомлення про те, що перехоплювачі стають серйозною проблемою для РФ, з’явилися у листопаді 2025 року. Тоді було помічено, що окупанти заряджають наземні пускові установки "Оса-АКМ" застарілими морськими ракетами 9М33М, а на комплексах "Бук" було лише по одній-дві ракети.

У грудні того ж року аналіз Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) дійшов висновку, що Росія витрачає більше ракет-перехоплювачів для ППО, ніж виробляє. У квітні цього року ознаки занепокоєння стали ще помітнішими, коли російські військові блогери повідомили про серйозну нестачу ракет для протиповітряної оборони, особливо для систем "Панцир".

Гоффман наголосив, що це відбувалося на тлі того, що Росія продовжувала утримувати й навіть розширювати щільне кільце повітряної та протиракетної оборони навколо Москви, яке включає системи як малої, так і великої дальності. Ймовірно, на думку експерта, це додатково поглинало резервні запаси ракет, окрім уже витрачених.

Він звернув увагу, що останнім часом також почали з’являтися повідомлення про можливу нестачу перехоплювачів для систем С-300 і С-400. Утім, Гоффман підкреслив, що підтвердити ці дані з відкритих джерел надзвичайно складно, оскільки порівняно із Заходом немає аналогічного рівня доступу до інформації про російську оборонну промисловість.

"Водночас відомо, що Росія, ймовірно, накопичила десятки тисяч перехоплювачів за весь термін експлуатації систем "Панцир", С-300/400 та інших комплексів ППО. Однак останні кілька років рівень їхнього використання був дуже високим", – пише він.

Зокрема, за його словами, Росія переобладнала тисячі ракет-перехоплювачів у ракети класу "земля - земля", намагаючись таким чином додатково перевантажити українську систему протиракетної оборони.

Також відомо, що виробництво російських перехоплювачів та ударної зброї залежить від західної мікроелектроніки, яку отримують через ті самі вузькі мережі обходу санкцій, а не через окремі спеціалізовані ланцюги постачання.

"Існує також значний виробничий перетин між наступальними та оборонними ракетами – у сфері твердого ракетного палива та вибухових речовин для бойових частин. З огляду на те, що Росія продовжує інвестувати у виробництво далекобійних дронів, крилатих і балістичних ракет, логічно припустити, що це відбувається за рахунок пропорційного зростання виробництва ракет-перехоплювачів", – зазначає Гоффман.

Нова війна дронів і ракет

Фабіан Гоффман зазначив, що Росія дедалі більше стикається з "невблаганною логікою" протиракетної оборони: атакуючі системи часто дешевші й численніші, ніж засоби їхнього перехоплення.

Він наголосив, що Україна бореться з цією проблемою вже багато років. Крім того, в останні місяці Сполучені Штати, Ізраїль і країни Перської затоки теж відчули її на власному досвіді, а європейські держави зіткнулися б із такою ж ситуацією у разі війни з Росією. Тепер же аналогічний виклик постає перед Москвою.

Експерт зазначає, що світ входить у період поширення далекобійних ударних можливостей, коли дедалі більше країн отримують доступ до ракет і безпілотників великої дальності. Без технологічного прориву у сфері оборони, який змінив би баланс між атакою та захистом, системи ППО можуть не встигати за новими загрозами.

"Якщо війни та конфлікти не завершуватимуться швидко – протягом днів або тижнів після початку – арсенали протиракетної оборони просто не зможуть встигати за загрозами, принаймні з найскладнішими з них", – підсумував автор аналізу.

Атака на Москву

Як повідомляв раніше УНІАН, у ніч на 18 червня українські дрони вдруге за тиждень уразили Московський нафтопереробний завод. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю масовану атаку, зазначив, що це "цілком справедлива відповідь на російські удари по наших містах і громадах та ще один важливий результат роботи наших воїнів по об’єктах, які забезпечують російську воєнну машину".

20 червня з'явилися супутникові знімки Московського НПЗ після атаки дронів. Вони засвідчили ураження установки первинної переробки нафти АВТ-6, комбінованої установки переробки нафти, трьох резервуарів об'ємом 10 000 куб. м та одного – 30 000 куб. м. Два резервуари РВС (30 тис. і 10 тис. куб. м) було повністю знищено.