Росія посилює захист стратегічних бомбардувальників на авіабазі Енгельс
Росія посилює захист стратегічної авіації на авіабазі "Енгельс"
На тлі українських ударів по глибокому тилу та зростання загроз для ключових військових об’єктів Росія активізувала будівництво захисних споруд на авіабазі "Енгельс". За даними аналізу супутникових знімків, там вже щонайменше рік триває зведення укриттів для стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160.
Загалом планується побудувати щонайменше 17 таких ангарів. Роботи розпочалися за кілька днів до початку української операції "Павутина" у червні 2025 року.
Це перший випадок, коли Росія масово зосереджується на захисті стратегічної авіації. Раніше пріоритетом були літаки тактичної авіації. Йдеться про великогабаритні конструкції, ймовірно, легкі "сендвіч"-укриття розміром близько 65×60 метрів, призначені для захисту літаків від погодних умов та частково – від зовнішніх впливів.
Водночас експерти зазначають, що такі споруди навряд чи забезпечать повноцінний захист від ударів високої інтенсивності. За оцінками аналітиків, 17 укриттів потенційно можуть вмістити до чверті всього парку російських стратегічних бомбардувальників Ту-160М та Ту-95МС, яких разом налічується близько 70 одиниць.
Чому авіабаза "Енгельс" має стратегічне значення
Авіабаза "Енгельс" розташована приблизно за 700 км від українського кордону, що робить її ключовим вузлом для запуску стратегічної авіації під час масованих ударів. Однак така відстань не гарантує повної безпеки – об’єкт залишається потенційною ціллю для українських далекобійних засобів ураження.
За даними аналітиків, активне будівництво укриттів розпочалося після ураження складу крилатих ракет на цій базі українськими безпілотниками.
Модернізація російських стратегічних бомбардувальників
Росія продовжує повільну, але послідовну модернізацію стратегічного бомбардувальника Ту-160М. Програма, яку реалізує Казанське об’єднання авіабудівників, передбачає оновлення планера літака за допомогою новітньої авіоніки, систем зв’язку та вдосконалених двигунів.
Літак із змінною геометрією крила, який вперше піднявся в повітря у 1981 році та був прийнятий на озброєння Радянського Союзу у 1987-му, може нести до дванадцяти крилатих ракет Х-55 або Х-101/102 у двох внутрішніх поворотних пускових установках. Це надає йому можливість завдавати ударів як звичайною, так і ядерною зброєю на міжконтинентальних відстанях.
