Російська армія Путіна відстала через дрони
Військова машина Путіна застрягла в епоху дронів
Стовпи диму над Москвою після ураження українськими дронами найбільшого нафтопереробного заводу російської столиці — яскраве свідчення того, що технологічний прогрес Києва поставив сили кремлівського диктатора Володимира Путіна в становище наздоганяючих.
З 2022 року Москва робила ставку на чисельну та вогневу перевагу на полі бою, одночасно завдаючи авіаударів по містах та енергетичній інфраструктурі далеко за лінією фронту. Однак українські розробки в галузі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) середнього та великого радіусу дії почали знищувати авіабази, армійські колони та нафтопереробні заводи за сотні кілометрів углиб російської території, пише Financial Times.
При цьому темпи просування окупантів на фронті суттєво сповільнилися. З лютого по травень вони захопили лише 164 квадратних кілометри — проти 1 151 кв. км за аналогічний період минулого року. «Проблема Росії в тому, що нинішня тактика не дає інструментів для значних успіхів, а нових інструментів знайти не вдається», — зазначив співзасновник фінської організації з моніторингу війни Black Bird Еміль Кастехельмі.
Чому російський наступ зупинився саме зараз
Зазвичай просування російських військ сповільнюється наприкінці зими та на початку весни, а потім активізується в травні. Однак цього року ознак відновлення наступу по всій лінії фронту не спостерігається.
Російські командири, як і раніше, кидають невеликі групи солдатів на штурм позицій, насичених дронами, намагаючись знайти прогалини в українській обороні. Проте успіхи Києва у дронній війні кардинально змінили ситуацію.
«Роботизація зробила чисельність військ значно менш важливою — і це змінило становище Києва, — заявив представник, причетний до військових зусиль. — Потрібно десять-двадцять тисяч операторів дронів, а не сотні тисяч солдатів, що сидять в окопах. Обличчя війни змінюється».
Дронова війна також істотно підірвала перевагу Кремля в живій силі. За даними українських офіційних осіб, майже півроку Росія втрачає на полі бою більше людей, ніж встигає завербувати.
Дані російського бюджету свідчать, що в першому кварталі 2024 року було завербовано 71 216 осіб — проти 89 601 за той самий період минулого року, за підрахунками Яніса Клюге, експерта з питань Росії з Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки.
Там, де Україна посилила удари дронами та ракетами, ізолюючи сили Кремля на передовій та перерізаючи ланцюги постачання, російському елітному дроновому підрозділу «Рубікон» так і не вдалося освоїти аналогічні можливості.
«Вони технічно відстали, не можуть масштабувати свої дії та не мають зв’язку. Це дуже показово. Методами "порохової імперії" — артилерією та вогнепальною зброєю — більше не обійтися», — йдеться в матеріалі.
Атаки України та рішення в Росії
Нова безперервна дронна кампанія України базується на ударах на так званій «середній» глибині — близько 150 кілометрів від лінії фронту.
З травня сотні безпілотників усіх типів атакують сухопутний коридор до Криму — ключову трасу, якою російські сили постачають анексований у 2014 році півострів, а також війська на південному фронті.
«Зараз ми наносимо удари по вантажівках щодня», — заявив начальник штабу 412-ї дронової бригади «Немезіда» України Артем Беленков.
Російські війська довше чекають на підвезення палива та боєприпасів, а логістичні підрозділи дедалі частіше переходять на менші, менш помітні вантажівки або рухаються вибоїстими сільськими дорогами замість шосе Р-280. «Це не критично, але болісно» для російських військових, підкреслив Беленков.
У відповідь на нові виклики Москва розгортає масштабну кампанію з вербування до дронових підрозділів, зокрема до «Рубікону».
Однак цей процес супроводжується власними труднощами. Російський оборонний сектор працює практично на межі потужностей: рекордно низький рівень безробіття ускладнює залучення кваліфікованих кадрів у передові технології, зокрема у виробництво дронів.
Виробництво в основному стагнує поза межами безпілотних систем і далекобійної зброї — напрямків, куди Росія спрямовує найбільше ресурсів. Хоча обсяги виробництва зросли, «військова промисловість вийшла на плато. Усі потужності задіяні до межі. Наростити їх без інвестицій неможливо, а це вимагає років».
Повідомляється, що Путін і його найближче оточення змушені наполягати на тому, що Росія, як і раніше, зберігає перевагу у війні, водночас применшуючи дедалі відчутніші наслідки української кампанії ударів. Російський президент більшу частину часу займається мікроуправлінням військовими зусиллями й отримує брифінги від свого головнокомандувача Валерія Герасимова — іноді двічі на день.
Він вважає, що це питання часу. «Можливо, швидше або повільніше, але він свого доб’ється. Путін дуже схильний до впливу військових, які вміло ведуть його за ніс. Він це розуміє, але щиро їм вірить і дозволяє діяти», — пишуть ЗМІ.
Кремль не може знайти відповіді на виклики
Нещодавно Путін зустрівся в Кремлі з групою військовослужбовців, які неодноразово запитували його, коли російські сили розроблять відповідь на супутникову мережу Starlink Ілона Маска — яку Україна використовує для наведення ударних дронів на передовій. Один із військовослужбовців зазначив: «Противник застосовує рої ударних дронів, керованих системами штучного інтелекту. Нам потрібно випередити противника в цьому змаганні, а не відставати».
Путін — на явне здивування військовослужбовців — заявив, що Росія вже розробила й впровадила власну відповідь на Starlink, яка нібито працює, але потребує часу для масштабування. Міністр оборони Андрій Бєлоусов одразу ж повідомив йому, що запущено лише 16 одиниць, — що Путін охарактеризував як «абсолютно недостатньо».
Коли його втретє запитали, коли Росія наздожене Україну в технологічному плані, Путін вибухнув розлогою тирадою про те, що Москва протистоїть сукупній могутності країн НАТО, приправивши її історичними відсиланнями до Наполеона та Гітлера. «У противника багато чого немає, а у нас є — і буде більше та краще», — підсумував він.
Війна в Україні: ключові тенденції
Раніше повідомлялося, що Росія зіткнулася з новою вразливістю, яку Україна успішно використовує. Москва поступово стикається з тією ж проблемою, з якою Україна бореться протягом усієї повномасштабної війни, — обмеженими можливостями протиповітряної оборони.
Крім того, Україна масово відправляє бойових роботів у зону бойових дій. Хоча багато з таких машин не витримують навіть кількох бойових виходів, військові вважають це виправданою ціною за врятовані життя солдатів.
