⚡ Терміново
UkrPulse
Зброя

Українські БпЛА атакували стратегічні об'єкти в Росії

· 3 хв читання
Українські БпЛА атакували стратегічні об'єкти в Росії
У ніч на 3 червня українські безпілотники атакували ключові стратегічні об’єкти в Росії, зокрема нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, військовий завод та кораблі Балтійського флоту. Операція відбулася під час міжнародного економічного форуму, демонструючи провал російської ППО та посилюючи тиск на російську військову інфраструктуру.

Українські безпілотники атакували стратегічні об'єкти в Росії: деталі масштабної операції

У ніч на 3 червня 2026 року Сили безпілотних систем (СБС) у взаємодії зі ССО, СБУ та ГУР провели комплексну глибоку операцію на території РФ. Для ударів було застосовано далекобійні БпЛА-камікадзе типу АН-196 "Лютий" та FP-1. Основними цілями стали:

  • АТ "Петербурзький нафтовий термінал" у Санкт-Петербурзі;
  • військовий завод "Прогрес" у Мічуринську, що спеціалізується на виробництві мікроелектроніки для бойової авіації та ракетного озброєння;
  • бойові кораблі Балтійського флоту в гавані Кронштадта.

Стратегічне значення нафтового терміналу

АТ "Петербурзький нафтовий термінал" є об'єктом першочергового значення. Занесений до реєстру суб'єктів природних монополій РФ з 2000 року, він має номінальну пропускну здатність 12,5 мільйонів тонн на рік. Термінал виконує роль ключового хаба для експорту російської сирої нафти та нафтопродуктів у Балтійському регіоні, акумулюючи обсяги у разі зупинок сусідніх вузлів в Усть-Лузі та Приморську.

Відеоматеріали підтверджують щонайменше чотири прямі влучання БпЛА FP-1 у резервуарний парк. Дрони атакували віддалені точки терміналу, уникаючи суміжних ємностей. Ураження одного резервуара в ізольованому сегменті створило масштабне вогнище, яке через неспроможність російських рятувальних служб локалізувати пожежі призвело до поширення вогню на сусідні ємності.

Така тактика забезпечує максимальне руйнування інфраструктури за мінімальних витрат засобів ураження.

Символічний та геополітичний ефект

Удар було завдано саме в день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ-2026). Кремль позиціонував захід як демонстрацію подолання міжнародної ізоляції. Серед гостей були представники Китаю, депутат від проросійської німецької партії "Альтернатива для Німеччини" Ульріх Зінгер та член комісії США, призначеної Дональдом Трампом, Родні Кук.

Замість запланованого медійного перформансу про відновлення бізнес-діалогу міжнародна спільнота побачила пряму трансляцію палаючого стратегічного об'єкта за кілька кілометрів від конгресно-виставкового центру "Експофорум". Українські дрони наочно продемонстрували, що інвестиції в Росію — це вкладення в систему, нездатну захистити навіть критичну інфраструктуру в регіоні, який російський диктатор вважає сакральним.

Провал російської протиповітряної оборони

Операція у Санкт-Петербурзі досягла повної тактичної несподіванки. Цивільна система оповіщення не спрацювала, повітряну тривогу не оголошували, а реакція ППО обмежилася хаотичною та неефективною стрільбою з кулеметів.

Успіх нальоту став наслідком критичного виснаження російської системи ППО. Протягом останніх п'яти місяців Сили оборони України щомісяця знищували від 30 до 40 одиниць радіолокаційних станцій (РЛС) та зенітно-ракетних комплексів (ЗРК). Сумарні втрати ворога за цей період сягнули 160–180 одиниць.

Оскільки РЛС є високотехнологічним продуктом із тривалим циклом виробництва (російський ВПК здатен випускати лише кілька одиниць на рік), у повітряному просторі РФ утворилися системні прогалини. Навіть ЗРК типу "Панцир", які виробляються темпами до двох одиниць на місяць, не можуть компенсувати втрати.

Російські профільні ресурси визнали, що їхня ППО стала "вогнищевою" та неспроможною захистити навіть стратегічні об'єкти. Абсурдність ситуації підкреслюють заклики до власників нафтобаз наймати за власний кошт "ветеранів СВО" з автоматами для охорони неба — фактичне визнання повної капітуляції державної системи протиповітряної оборони.

Наступні кроки української стратегії

Після виведення з ладу терміналу в Туапсе та регулярних ударів по Новоросійську Балтійський фланг Росії залишився незахищеним. Наступним етапом української стратегії стане послідовне та концентроване знищення ключових експортних портів РФ на Балтійському, Чорному та Азовському морях, зокрема:

  • Усть-Луга;
  • Приморськ;
  • Висоцьк;
  • Тамань;
  • Кавказ;
  • Темрюк;
  • Таганрог.

Враховуючи, що російська промисловість не здатна покрити навіть 20% поточних втрат засобів ППО, ці об'єкти будуть планомірно знищені. Кінцевим результатом цієї кампанії стане повний параліч портової логістики, зупинка валютних надходжень від продажу нафти та перенесення ударів на внутрішню енергетичну мережу промислових регіонів. Це призведе до незворотного колапсу російської воєнної машини.

Джерело: unian

Часті запитання

Для ударів використовувалися далекобійні БпЛА-камікадзе типу АН-196 "Лютий" та FP-1.
Основними цілями стали Петербурзький нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, військовий завод "Прогрес" у Мічуринську та кораблі Балтійського флоту в Кронштадті.
Термінал є ключовим хабом для експорту російської нафти, має пропускну здатність 12,5 млн тонн на рік і занесений до реєстру природних монополій РФ.
Реакція була неефективною: повітряну тривогу не оголошували, а ППО обмежилася хаотичною стрільбою з кулеметів через виснаження системи.
Замість демонстрації міжнародної співпраці світ побачив палаючий стратегічний об'єкт, що підірвало імідж Росії як надійного партнера.