Українські військові тестують німецькі ударні дрони HX-2 з ШІ
Українські військові успішно випробовують німецькі ударні дрони HX-2 з ШІ
На Покровському напрямку українські бійці активно тестують у бойових умовах нові німецькі ударні дрони HX-2, оснащені штучним інтелектом. Про це повідомляє DW.
Безпілотники виробництва баварського стартапу Helsing постачаються Збройним силам України тисячами за фінансування уряду Німеччини. У найближчому майбутньому спеціальну модифікацію цієї зброї отримає й Бундесвер.
Технічні особливості та бойове застосування
На початку року західні медіа поширювали інформацію про технічні недоліки та низький відсоток влучань дронів під час торішніх випробувань. Однак виробник спростував ці твердження.
Військовослужбовці 2-го батальйону безпілотних систем "Інквізиція" 59-ї окремої штурмової бригади підтверджують, що дрон адаптують до реалій війни, а розробники оперативно реагують на зауваження через чат підтримки. За словами техніка екіпажу, це "найшвидший сапорт у його житті".
Раніше цей же підрозділ успішно використовував попередню модель HF-1 (перша партія налічувала 4000 одиниць), яка після доопрацювання почала вражати понад 50% цілей. На початку 2025 року компанія оголосила про плани передати Україні ще 6000 нових дронів HX-2 власної розробки з дальністю польоту до 100 км.
Переваги HX-2 та робота штучного інтелекту
Командир екіпажу з позивним "Блек" виділяє суттєві конструктивні переваги дрона:
"Він дає нам велику перевагу у повітрі – ворогу важче його збити".
Завдяки чотирьом двигунам попереду дрон вирізняється високою швидкістю та маневреністю. Він може заходити на ціль під кутом 45 градусів і вибухає ще до зіткнення завдяки вбудованому лідару. Головна особливість – штучний інтелект, який здатен діяти автономно.
Зазвичай бійці керують дронами до цілей, визначених розвідувальними підрозділами, що також потрібно для системи мотивації "Є-балів" (нараховуються за відеопідтвердження ураження техніки та обмінюються на нові засоби). Однак ШІ дрона HX-2 здатний самостійно виявляти цілі під час польоту, позначаючи їх червоними квадратами. Поки що система не розрізняє вже знищені об'єкти.
"Ми можемо клікнути на цей червоний квадратик і роздивитися ціль ближче", – пояснює "Блек".
Якщо оператор схвалює ціль, ШІ самостійно виставляє кут атаки, додає швидкості та веде дрон. У разі потрапляння в зону радіоелектронної боротьби (РЕБ) ворожі перешкоди не впливають на політ до вже захопленої цілі.
Виклики та результати бойового застосування
Під час бойової роботи виникають і труднощі. Екіпажі ретельно обирають дні для польотів через погодні умови, адже дронам доводиться долати десятки кілометрів у тил російських військ на окупованій території Донеччини. Іноді трапляються технічні збої ще на старті, наприклад, проблеми із запуском двигуна через неполадки зв'язку з наземною станцією. Були випадки конфлікту між наземними станціями різних екіпажів.
Попри це, за сприятливих погодних умов HX-2 демонструє високу ефективність. За інформацією з джерел, бійці вже знищили ворожий КамАЗ, а на офіційному відео батальйону зафіксовано ураження російських танків, вантажівок та самохідних артилерійських установок (САУ).
У січні Bloomberg повідомляв, що Берлін призупинив замовлення HX-2 до запиту від Міноборони України, проте співпраця продовжується. Наразі росіяни не мають аналогів німецькому дрону – у ворожих "Ланцетів", "Булав", RAM X чи Hero 400 двигун розташований позаду.
Співпраця України та Німеччини у сфері озброєнь
Раніше українська оборонна компанія Fire Point повідомила про зацікавленість Німеччини її далекобійними ракетами "Фламінго", які можуть розглядатися як потенційна заміна американським Tomahawk.
За словами співзасновника компанії Дениса Штілермана, Берлін вже фінансує частину українських розробок і обговорює можливість розширення співпраці на ракетні системи. Німеччина виявляє значну зацікавленість не лише дронами FP-1 і FP-2, а й технологіями далекобійного ураження.
Виробництво ракет "Фламінго" в Україні вже досягло сотень одиниць на місяць і може масштабуватися за умови додаткових замовлень.
