Глобальна криза добрив: світ може зіткнутися з голодом у 2027
Глобальна криза добрив: чому світ може зіткнутися з голодом вже у 2027 році
Сучасне сільське господарство неможливе без добрив, і їхній дефіцит вже сьогодні загрожує серйозними наслідками для світової продовольчої безпеки. Останніми тижнями ціни на добрива зросли майже на 50%, що ставить під загрозу не лише фермерів, а й мільйони споживачів по всьому світу.
За даними The Times, інфляційний тиск у харчовій промисловості відчуватиметься ще протягом наступних півтора року. Фермери попереджають: зростання витрат на добрива призведе до скорочення посівних площ та зниження врожайності, що в перспективі спричинить подорожчання продуктів.
Чому добрива так важливі?
До половини світового виробництва продовольства залежить від штучних азотних добрив. Їх отримують шляхом синтезу азоту з повітря та водню з природного газу, утворюючи аміак. З нього, у свою чергу, виробляють аміачну селітру та карбамід — ключові компоненти для підживлення ґрунтів.
Проблема полягає в тому, що 34% світового обсягу карбаміду транспортується через Ормузьку протоку, яка опинилася під загрозою через війну в регіоні. Через неї також проходить майже чверть аміаку та 20% скрапленого природного газу — критично важливих ресурсів для виробництва добрив.
Генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон попереджає: "Поки всі зосереджені на нафті та газі, добрива стануть причиною найбільших людських страждань". За його словами, блокада протоки вже призвела до втрати 20 мільярдів порцій їжі на тиждень, а наслідки стануть відчутними вже через три місяці.
ICC, яка раніше координувала Чорноморську зернову ініціативу, тепер працює над створенням безпечного коридору для постачання добрив через Ормузьку протоку. Однак геополітична ситуація ускладнює переговори, адже цього разу немає простої угоди, як у випадку з українським зерном.
Чому фермери не можуть адаптуватися?
У 2022 році ціни на зерно та добрива зростали одночасно, що дозволяло фермерам компенсувати витрати. Цього року ситуація кардинально змінилася: ціни на добрива різко зросли, а на зерно — залишаються стабільними через великі запаси після двох врожайних сезонів.
Це створює критичну проблему для аграріїв, особливо в Африці, де фермери просто не мають коштів на закупівлю добрив. У розвинених країнах ситуація не набагато краща: навіть якщо фермери можуть дозволити собі дорожчі добрива, низькі ціни на зерно роблять їх використання економічно недоцільним.
Експерти прогнозують, що вже у 2027 році світ відчує наслідки нинішньої кризи. Фермери будуть змушені переходити на менш вимогливі культури, які потребують менше добрив, що призведе до зниження врожайності та подальшого зростання цін на продукти.
Чому Європа не виробляє власні добрива?
Питання залежності від імпорту добрив з країн Перської затоки ставить під сумнів стратегію європейських країн. Однак виробництво добрив тісно пов’язане з наявністю дешевого природного газу, якого в Європі бракує.
Високі ціни на газ роблять місцеве виробництво нерентабельним, а перехід на альтернативні джерела енергії поки не вирішує проблему масштабно. Це змушує ЄС шукати нові шляхи забезпечення аграрного сектору необхідними ресурсами.
Як криза добрив впливає на тваринництво?
Нестача та подорожчання добрив б’є не лише по рослинництву, а й по тваринництву. Фермери традиційно закуповують добрива заздалегідь, щоб забезпечити високий врожай силосу — основного корму для худоби.
Однак через нестабільні ціни та проблеми з логістикою багато господарств не можуть вчасно внести добрива в ґрунт. Це призводить до зниження врожайності кормових культур, що в перспективі загрожує скороченням поголів’я худоби та подорожчанням м’яса та молока.
Продовольча криза: хто постраждає найбільше?
За даними ООН, продовольча ситуація у світі погіршується. Найбільше потерпають бідні країни, які залежать від імпорту продуктів. Йдеться про густонаселені регіони Африки, Афганістан та Ємен, де дефіцит продовольства може спровокувати соціальні заворушення.
В Україні також спостерігаються проблеми з імпортом аміачної селітри, що знижує прибутковість фермерських господарств. Разом з несприятливими погодними умовами це може призвести до подальшого зростання цін на продукти харчування.
