Електромережі будинків: навантаження, ризики, модернізація

Електромережі багатоквартирних будинків: Виклики сучасного споживання та безпека

З масовим використанням бойлерів та іншої потужної побутової техніки, особливо в періоди відсутності опалення, електромережі багатоквартирних будинків дедалі частіше стикаються з критичними навантаженнями. Чи готові старі будинки до сучасних потреб? Які ризики це несе та чи потрібна модернізація?

Відповіді на ці питання УНІАН надав Олексій Обухов, головний інженер ОСББ "Оберіг", який поділився своїми спостереженнями та професійним досвідом.

Відповідальність за навантаження та ризики аварій

Хто несе відповідальність за електричне навантаження — внутрішньобудинкові мережі чи міські електромережі? Чи є ризик аварій при масовому встановленні бойлерів?

Олексій Обухов пояснює, що кожен будинок проєктується під конкретну електричну потужність. На основі цих розрахунків підбираються внутрішні мережі та захисні автомати, що встановлюються у квартирах. Зазвичай це автомати на 16–25 ампер. Якщо мешканці не втручаються в систему і не змінюють їх самовільно, електромережа функціонує безпечно, запобігаючи перегрівам та загорянням.

"Проблеми виникають тоді, коли мешканці втручаються в електромережу: наприклад, самовільно змінюють автомати або підключають потужні прилади, на які внутрішньобудинкова мережа не розрахована", — зазначає інженер. Такі дії можуть призвести до аварійних ситуацій, виходу з ладу лічильників або захисних автоматів на рівні під'їзду чи всього будинку.

За контроль над споживанням електроенергії відповідає ДТЕК як постачальник. Кожен споживач має договір з компанією, що дозволяє їм відстежувати сукупну потужність, яку споживає будинок. У разі виявлення перевищення ліміту ДТЕК може скласти акт, а відповідальна за аварію особа повинна буде покрити завдані збитки.

Старі будинки та виклики модернізації електромереж

Чи розраховані старі радянські будинки на сучасне навантаження, і чи потрібна модернізація електромереж, якщо більшість мешканців використовують бойлери?

Олексій Обухов наголошує, що все залежить від проєктної потужності електромереж будинку. "Будинок підключається до електромережі, на нього виділяється певна потужність ДТЕКом. За межі цієї потужності будинок вийти не може", — пояснює він. Якщо в старому будинку встановлено автомати на 16 А або 25 А, перевищити запроєктовану силу струму неможливо.

Хоча в новіших будинках ця проблема може бути менш гострою, стандартне навантаження для типових будівель (незалежно від віку) становить близько 5,5 кВт на квартиру. Це розрахунок, що не передбачає одночасне використання всіма мешканцями приладів на максимальну потужність.

Оновлення проєкту електромережі фактично означає створення нової інженерної системи. Цей процес вимагає:

• Офіційного погодження збільшення потужності для будинку.
• Повної заміни всіх внутрішніх мереж під нові навантаження.

Такі роботи в старому будинку є надзвичайно дорогими. "У новобудові всі мережі одразу прокладають з нуля під потрібні параметри. А в старому будинку спочатку потрібно демонтувати стару систему та обладнання, а вже потім монтувати нову. Це може бути у два рази дорожче. Тут ідеться про мільйони й мільйони гривень", — підкреслює Обухов, додаючи, що ДТЕК може й не погодити запит на нові потужності.

Крім фінансових витрат, існує людський фактор. Багато мешканців не готові вкладати значні кошти, особливо якщо частина з них виїхала або не проживає постійно. Для ухвалення таких рішень необхідні загальні збори та ретельне обґрунтування необхідності витрат.

Проте, інженер зазначає, що підвищити надійність електромережі можна і без збільшення загальної потужності. Це означає, що, хоча можливість підключати надто потужні прилади не з'явиться, мережу можна зробити більш стійкою до поточних навантажень. З часом електромережі старіють, тому їх можна поступово модернізувати, замінюючи кабелі, обладнання та оновлюючи вузли.

Досвід минулої зими: Наслідки перевищення навантаження

Що показав досвід минулої зими в Києві — чи були проблеми через масове використання бойлерів та обігрівачів?

Олексій Обухов вкотре наголошує: загальну лімітовану потужність будинку перевищувати не можна. Ця потужність розраховується з урахуванням усіх квартир і не передбачає, що всі мешканці одночасно використовуватимуть максимальне навантаження. Однак, у кризових умовах, зокрема під час опалювального сезону або відключень тепла, люди часто самовільно змінюють захисні автомати, що призводить до серйозних наслідків.

"Перше доступне джерело — це електроенергія. І ніхто особливо не думав, якщо у них горів автомат, вони просто купували новий, більшої потужності й ставили, щоб зігрітися", — розповідає інженер. Він застерігає, що це є тимчасовим рішенням, яке зрештою може залишити без електроенергії весь будинок. Як приклад, Обухов згадує випадок у Деснянському районі, де було зафіксовано вигорання цілого під'їзду з усією електропроводкою.

Інженер ставить питання про реакцію ДТЕК у таких ситуаціях: "Чи склали вони на мешканців протокол за перевищення ліміту потужності, який був за проєктом? Тому що, цього б не сталося, аби за цим слідкували".

Обухов підкреслює, що відповідальність у подібних випадках розподіляється між усіма сторонами:

• Мешканці, які перевищують допустиме навантаження.
• Постачальник електроенергії (ДТЕК), який не завжди оперативно реагує на порушення.

При цьому ОСББ має обмежені повноваження і не може самостійно складати акти або притягати винних до відповідальності.