Поза бортпровідників: чому це важливо для безпеки

Чому бортпровідники приймають особливу позу під час зльоту та посадки: це не для зручності

Бортпровідники та стюарди займають свої місця безпеки не просто так, а в найбільш критичні моменти польоту. Це відбувається під час руління, зльоту та посадки, а також у випадках сильної турбулентності, коли капітан наказує екіпажу сісти. Ці фази є найризикованішими для виникнення аварійних ситуацій, і саме тому екіпаж дотримується суворих правил безпеки.

Під час цих критичних фаз екіпаж приймає чітко визначену позу безпеки. Мета такої позиції – мінімізувати ризик травм у разі раптового удару чи перевантаження. Основні елементи цієї позиції включають:

• Спина та шия щільно притиснуті до спинки крісла.
• Коліна та стопи з’єднані.
• Ноги стійко впираються в підлогу.

Долоні повинні бути розміщені під стегнами або лежати на колінах, а лікті – спрямовані всередину. Таке положення фіксує тіло, значно знижуючи ризик серйозних ушкоджень при різких перевантаженнях. Хоча процедури можуть трохи відрізнятися в різних авіакомпаніях, загальні принципи залишаються схожими.

Деталі позиції можуть незначно відрізнятися залежно від напрямку крісла екіпажу:

• Якщо крісло бортпровідника звернене вперед (у бік кабіни пілотів), стопи повинні бути злегка заведені за коліна.
• Якщо крісло спрямоване назад (у бік хвоста літака), стопи висуваються трохи вперед.

Таке положення ніг забезпечує додаткову стабілізацію тіла.

Екіпаж зберігає цю позу з моменту пристібання ременів безпеки і доти, поки з кабіни пілотів не надійде сигнал, що дозволяє безпечно пересуватися салоном літака. Лише після цього бортпровідники можуть встати та продовжити обслуговування пасажирів.

Тихий огляд та "фінальна позиція"

Перебуваючи в позі безпеки, члени екіпажу також виконують так званий "тихий огляд". Це швидка візуальна перевірка найближчого оточення: вони перевіряють наявність рятувального обладнання, блокування дверей та інші важливі елементи. Такий огляд дозволяє миттєво зреагувати у разі непередбаченої ситуації.

Існує також "фінальна позиція", яка застосовується в рідкісних випадках аварійної посадки. У цьому варіанті нижня частина тіла залишається в стандартній позі безпеки, однак розташування рук змінюється:

• Одна долоня кладеться на іншу.
• Обидві руки розміщуються за головою, лікті спрямовані всередину.
• Руки закривають обличчя та череп.

Ця позиція дозволяє екіпажу продовжувати чути звуки в кабіні та віддавати гучні команди щодо евакуації пасажирам, водночас забезпечуючи кращий захист голови від уламків або предметів, що можуть переміщуватися салоном літака під час удару.