Українці оцінюють урядовців переважно за емоціями – дослідження

Українці оцінюють роботу міністерств емоційно, а не за фактами – дослідження

Українці під час оцінки діяльності урядових структур більше керуються емоціями, ніж об’єктивними даними. До такого висновку дійшли експерти за результатами загальнонаціонального дослідження про довіру до міністерств України, проведеного компанією "Active Group" на замовлення видання "Політарена".

Емоції переважають над фактами

Соціологічне опитування показало, що громадська думка щодо роботи міністерств формується переважно на основі суб’єктивних відчуттів. Водночас експерти зазначають: навіть така оцінка дає змогу зрозуміти, які відомства потребують покращення.

Результати дослідження були представлені під час круглого столу в пресцентрі УНІАН. Презентацію провів засновник "Active Group" Андрій Єременко.

Впізнаваність та оцінка урядовців

Найвищу впізнаваність серед членів уряду мають:

• Денис Шмигаль (Прем’єр-міністр України);
• Олексій Кулеба (віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції);
• Юлія Свириденко (віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції, міністр економіки).

Наступну групу з майже однаковою впізнаваністю складають:

• Віктор Ляшко (міністр охорони здоров’я);
• Михайло Федоров (віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та цифровізації, міністр цифрової трансформації);
• Андрій Сибіга (віцепрем’єр-міністр з відновлення України).

Далі йдуть Оксен Лісовий (міністр освіти і науки) та Ігор Клименко (міністр внутрішніх справ). Решта урядовців мають впізнаваність менше ніж 12%.

Щодо оцінки діяльності, то:

• Михайло Федоров має переконливо позитивний баланс;
• Олексій Кулеба також у плюсі, але лише на 2,2%;
• Андрій Сибіга отримав нульовий баланс.

Усі інші урядовці мають негативний рейтинг.

Цікаво, що респонденти назвали найкращими Федорова, Шмигаля, Кулебу та Свириденко, а найгіршими – Шмигаля, Свириденко, Кулебу, Ляшка та Лісового.

Оцінка роботи міністерств

Лише одне відомство має позитивний баланс у сприйнятті громадськості – Міністерство цифрової трансформації. Найгірші показники у МВС: негативний баланс становить 30%, а лише 9% опитаних вважають, що міністерство справляється зі своїми обов’язками.

Корупція: які міністерства вважають найчистішими та найкорумпованішими

Найменш корумпованими респонденти назвали:

• Мінцифри;
• Міністерство молоді та спорту;
• Міністерство у справах ветеранів;
• Міністерство культури.

Позитивний баланс щодо корупційності має лише Міністерство молоді та спорту. Близько нульового балансу – Мінкульт та Мінветеранів. Найкорумпованішими вважають:

• МВС;
• Міноборони;
• Мінфін.

Держслужбовців забагато, але деякі міністерства пропонують ліквідувати

75% опитаних вважають, що в Україні надто багато держслужбовців. При цьому частина респондентів виступає за ліквідацію окремих міністерств. Найчастіше згадували:

• Мінрегіон;
• Мінсоцполітики;
• Мінкульт;
• Мінмолодьспорт.

На питання, в яких міністерствах слід скоротити штат, найчастіше називали Мінцифри та Мінветеранів. Водночас респонденти вважають, що ці відомства потребують розширення. Баланс щодо збільшення/зменшення кадрів у них близький до нуля.

Найбільше скорочень хочуть у:

• МВС (34% позитивного балансу);
• Мінфін;
• Мін’юст та Мінкульт.

Андрій Єременко пояснює таку позицію логікою людей: якщо міністерство погано працює, його слід "покарати" скороченням.

Експертні думки

Анатолій Кінах (президент Українського союзу промисловців і підприємців, екс-прем’єр-міністр України) зазначив, що довіру до уряду формують не макроекономічні показники, а такі чинники, як:

• якість життя;
• впевненість у майбутньому;
• переконаність у захисті справедливої держави.

Юрій Єхануров (екс-прем’єр-міністр України) висловив думку, що оцінки респондентів ґрунтуються виключно на емоціях: "Я не побачив об’єктивної оцінки роботи уряду чи міністерств. Це все – емоції та розмови".

За його словами, країну "тягнуть донизу" фінансові та банківські структури, які саботують кредитування промисловості та зловживають державними депозитними сертифікатами. За його даними, минулого року банки заробили на цьому понад 80 млрд грн.

Руслан Приходько (заступник міністра у справах ветеранів) розповів, що його відомство з початку повномасштабної війни скоротили втричі, що призвело до професійного вигорання працівників через надмірне навантаження. Він також зазначив, що в українському менталітеті закладено недовіру до влади, незалежно від її ефективності.

Олексій Буряченко (президент Міжнародного інституту безпекових досліджень) наголосив, що дослідження проводилося під час війни, тому порівнювати роботу міністерств у мирний та воєнний час некоректно. Водночас він погодився з Єхануровим щодо емоційності оцінок, але застеріг: недовіра до влади послаблює національну безпеку, адже "якщо люди не довіряють прем’єру чи міністерствам, це б’є по обороноздатності країни".

Віталій Кулик (політолог, завідувач лабораторії протидії дезінформації КНЕУ) пояснив лідерство Мінцифри у рейтингу довіри тим, що люди безпосередньо користуються цифровими послугами та можуть оцінити їхню ефективність.

Щодо низької впізнаваності Юлії Свириденко, Кулик зазначив, що це свідчить про проблеми в моделі управління: "Кабінет міністрів не є самостійним інститутом. Низька впізнаваність голови уряду показує, що ми й далі живемо в умовах офісно-президентської республіки, хоча формально є парламентсько-президентською".