Україна гармонізує зброю з нормами ЄС

Законопроєкти про зброю: Україна гармонізує законодавство з нормами ЄС

В Україні триває робота над гармонізацією законодавства щодо зброї з нормами Європейського Союзу. Зокрема, два законопроєкти, які вже пройшли перше читання, будуть приведені у відповідність до Директиви ЄС 2021/555. Народний депутат від "Слуги народу", член Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Олександр Дануца в коментарі УНІАН зазначив, що дозвіл на носіння короткоствольної зброї не є панацеєю від терактів чи масових розстрілів.

Депутат нагадав, що нещодавно було створено робочу групу для синхронізації законопроєктів №5708 та №5709 із Директивою Європейського Союзу 2021/555, що регулює питання обігу зброї. Обидва законопроєкти вже були ухвалені у першому читанні, і саме до них будуть внесені зміни, розроблені робочою групою, для забезпечення відповідності європейським стандартам.

Ключові зміни: гармонізація термінології

Олександр Дануца пояснив, що основні зміни стосуватимуться технічних аспектів, насамперед глосарію понять. Це означає приведення українських визначень у відповідність до європейських стандартів.

"У європейському законодавстві, зокрема у Директиві, 'граната' трактується як 'летальна зброя', тоді як у нашому законопроєкті вона віднесена до категорії 'боєприпаси'. Європа наполягає на зміні таких речей, оскільки 'боєприпас' може означати як патрон, так і гранату. Без зброї патрон не становить загрози, тоді як граната є смертельно небезпечною", — зазначив депутат.

Питання короткоствольної зброї: компетенція національних законодавств

Депутат підкреслив, що Європейська комісія залишає питання придбання, зберігання та носіння короткоствольної зброї на розсуд національних законодавств країн-членів. Зазначена Директива ЄС 2021/555, що є предметом гармонізації, безпосередньо не регулює це питання.

Ефективність короткоствольної зброї у запобіганні злочинам: світовий досвід

Відповідаючи на запитання щодо впливу цих законодавчих змін на вирішення ситуацій, подібних до теракту в Києві 18 квітня, парламентар зауважив, що ці події не мають прямого стосунку до поточної гармонізації.

"Я проти того, щоб невірно використовувати кейси, які зараз намагаються використовувати, в тому числі, голосіївський", — наголосив Дануца.

Він також навів світову статистику, що охоплює понад 20 років: лише 4,4% терактів або масових розстрілів були попереджені або зупинені пересічними громадянами, які мали легальну зброю. Депутат підкреслив, що такий показник є статистичною похибкою.

"Не можна стверджувати, що дозвіл на носіння короткоствольної зброї сьогодні якимось чином зупинить теракти або масові розстріли", — підсумував Олександр Дануца.

Поточний стан законопроєктів №5708 та №5709

За словами Дануци, законопроєкти №5708 та №5709 теоретично готові до розгляду у другому читанні. Проте їх вирішено доопрацювати, щоб повністю відповідати європейській моделі, саме для цього і була сформована робоча група.

Депутат нагадав, що ці законопроєкти вже містять положення, згідно з якими право на володіння короткоствольною зброєю може бути надане лише через п'ять років після завершення воєнного стану. При цьому власник має бути віком від 30 років, мати п'ятирічний досвід володіння, наприклад, мисливською зброєю, і не мати жодних порушень законодавства.

Формування єдиного закону про цивільну зброю: позиція МВС

Раніше УНІАН повідомляв, що міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко висловив свою позицію щодо процесу підготовки єдиного законопроєкту про зброю для цивільних громадян. Він наголосив на необхідності проведення загальнодержавного обговорення цього питання.

До дискусії мають бути залучені:

• представники медіа;
• експерти з питань зброї;
• народні депутати;
• військові.