Розкрито таємницю помилок тестів на групу крові
Вчені розгадали таємницю помилок у тестах на групу крові: відкриття підвищить безпеку переливань
Фахівці Лундського університету у Швеції здійснили значний прорив у галузі трансфузіології. Вони пояснили, чому стандартні тести на групу крові можуть давати збій, що має вирішальне значення для безпеки переливань. Про це повідомляє видання SciTechDaily.
Групи крові визначаються антигенами — особливими білками на поверхні еритроцитів, які допомагають імунній системі розрізняти "свої" та "чужі" клітини. Раніше вчені не могли зрозуміти, чому у людей з однаковою групою кількість цих молекул може відрізнятися в тисячі разів.
"Це важливо, адже якщо у клітині лише кілька сотень молекул групи крові замість тисячі чи навіть мільйона, існує ризик, що вони можуть бути пропущені під час тесту на сумісність крові, що безпосередньо впливає на безпеку переливання", – пояснює Мартін Л. Олссон, професор трансфузійної медицини.
Загадка генетичних "перемикачів"
У ході дослідження вчені виявили особливі білки, відомі як транскрипційні фактори. Вони діють як молекулярні "вимикачі", що регулюють активність генів. Саме ці фактори відповідальні за рідкісну групу крові Хелгесона, яка характеризується низьким рівнем білка CR1 і зустрічається лише у 1% населення.
Джилл Сторрі, співавторка дослідження, розповіла про історію відкриття цієї групи крові:
"Маргарет Хелгесон була медичним технологом у Міннеаполісі в 1970-х роках. Вона відчайдушно намагалася знайти сумісну кров для пацієнта, який потребував переливання. Попри всі зусилля, їй не вдавалося знайти відповідні одиниці крові. У відчаї вона перевірила власну кров і, на свій подив, виявила повне співпадіння".
Еволюційний захист від хвороб
Використовуючи складний обчислювальний конвеєр, розроблений аспіранткою Глорією Ву, вчені картографували майже 200 ділянок зв’язку між 33 генами груп крові. Це дозволило встановити, що причина варіанту Хелгесона полягає у зміні ділянки ДНК, де має зв’язуватися транскрипційний фактор.
Цікаво, що низький рівень певних молекул у крові виявився не просто збоєм, а своєрідним еволюційним механізмом виживання. За припущенням дослідників, цей генетичний варіант частіше зустрічається у жителів Південно-Східної Азії, оскільки він перешкоджає проникненню паразитів в організм.
"Тепер ген просто працює без діла. У нашому дослідженні ми також показали, що цей генетичний варіант частіше зустрічається у тайських донорів крові порівняно зі шведськими, що логічно, адже ми знаємо з попередніх досліджень, що нижчий рівень CR1 захищає від малярії", – зазначив Олссон.
Команда планує використати отримані дані для створення нових ДНК-чіпів, які дозволять зробити лабораторні аналізи та переливання крові максимально точними та безпечними.
