Україна планує до кінця 2026 року ухвалити закон про приватні військові компанії, перетворюючи бойовий досвід ЗСУ на експортний продукт. Українські технології — від дронів до систем РЕБ — вже зацікавили США, країни Близького Сходу та Європи, забезпечуючи ветеранам нові можливості працевлаштування за кордоном.
**Анонс:** Хоча Іран заблокував Ормузьку протоку, танкери з ОАЕ продовжують експортувати нафту, вимикаючи системи відстеження. За квітень країна нелегально відвантажила щонайменше 6 мільйонів барелів, ризикуючи атаками та економічними наслідками глобального дефіциту енергоносіїв.
Президент США Дональд Трамп висловив впевненість у можливості укладення нової угоди з Іраном, яка може передбачати експорт високозбагаченого урану до США. Він наголосив, що угода може бути досягнута до його запланованого візиту до Китаю, але у разі провалу США готові повернутися до бомбардувань.
Туреччина уклала перше експортне замовлення на багатоцільовий безпілотний винищувач **Bayraktar Kızılelma** — Індонезія придбала 12 таких апаратів з перспективою збільшення замовлення. Поставки почнуться у 2028 році, а угода передбачає локалізацію виробництва та створення сервісного центру в країні.
Росія наростила експорт нафти до рекордних обсягів у квітні-травні 2026 року, незважаючи на наслідки ударів України по портах. Незважаючи на зниження цін на російську нафту, виручка країни від її продажу залишається високою, а основними покупцями залишаються Індія та Китай.
У ніч на 5 травня українські дрони атакували один із найбільших нафтопереробних заводів Росії в Кіришах, пошкодивши ключові установки та паливні резервуари. Наслідки підтвердили супутникові знімки NASA, які зафіксували масштабні пожежі на території об’єкта.
Казахстан планує до 2027 року повністю відмовитися від імпорту російської електроенергії, розвиваючи власні енергетичні проекти. Для Росії це може стати новим економічним ударом на тлі скорочення експорту енергоресурсів.
Український експорт до ЄС може скоротитися на $1,39 млрд через механізм вуглецевого мита CBAM, який запрацює з 2026 року. Найбільше постраждають металургія та цементна галузь, де втрати можуть сягнути 89% та 96% відповідно.
Українські удари по російських нафтових об'єктах лише збільшують прибутки Кремля, стверджують у Москві. Експерти зазначають, що через зростання світових цін на нафту навіть знищення інфраструктури не зменшує доходи РФ.
Україна змінила стратегію ударів по російській нафтовій інфраструктурі, зосередившись на знищенні експортних терміналів, а не лише НПЗ. Експерти вважають, що атаки на порти, як-от Приморськ, завдають більших фінансових втрат Росії, ніж бомбардування заводів. Тим часом західні ЗМІ зазначають, що через зростання світових цін на нафту та швидке відновлення інфраструктури, економічний ефект ударів поки що обмежений.
Українська металургія опинилася під загрозою через запровадження вуглецевого мита ЄС (CBAM). Київ веде переговори з Євросоюзом щодо пом'якшення або отримання винятків, адже без них галузь може втратити до 5% ВВП.
Експорт російської сталі обвалився на третину, що призвело до значних збитків для ключових металургійних гігантів. Галузь переживає глибоку кризу, скорочуючи витрати та масові звільнення.
Механізм CBAM може призвести до значних економічних втрат для України, сягнувши 4,8-6,3% ВВП та понад $3,6 млрд експортних втрат щорічно. Це створює нерівні умови конкуренції та посилює залежність української промисловості від європейського ринку, особливо в умовах війни.
Український АПК демонструє значне зростання експортної виручки, переходячи від сировини до продукції з вищою доданою вартістю. Попри кадрову кризу та зростання вартості посівної, ключові торговельні партнери та зростання експорту соняшникової олії свідчать про стійкість галузі.
Українські сили оборони систематично атакують російські порти на Чорному морі, націлюючись на експорт нафтопродуктів. Порт Туапсе, другий за обсягами експорту нафтопродуктів у регіоні, став ключовою мішенню через слабшу протиповітряну оборону. Успішні удари по Туапсе значно обмежують можливості Росії експортувати нафтопродукти.
