Електричні літаючі таксі: чи стануть реальністю вже скоро?

Електричні літаючі таксі: чи стануть вони доступною реальністю?

Повітряні перевезення сьогодні залишаються привілеєм еліти, проте аерокосмічні стартапи працюють над тим, щоб змінити цю ситуацію. Компанії вже роками та мільярдами доларів інвестують у розробку акумуляторних літаючих таксі — екологічнішої та економічнішої альтернативи гелікоптерам.

Alia 250: нова ера електричних польотів

Один з найперспективніших проєктів — Alia 250 від компанії Beta Technologies (штат Вермонт). Цей п’ятимоторний апарат вертикального зльоту та посадки (eVTOL) нещодавно здійснив тестовий політ над аеропортом Берлінгтона зі швидкістю понад 130 миль на годину. Попри масивний вигляд, літак відрізняється стабільністю та значно нижчим рівнем шуму порівняно з гелікоптерами.

За оцінками Beta, вартість електроенергії для однієї години польоту становить близько $28, а 30-хвилинний політ обійдеться приблизно в $14 — як велике відро попкорну в кінотеатрі. Однак, як зазначає фінансовий директор компанії Герман Куето, це не означає дешевих квитків для пасажирів. До вартості додаються витрати на страхування, зарплату пілотів та технічне обслуговування. Водночас експлуатація Alia 250 приблизно на 75% дешевша, ніж у гелікоптерів.

Майбутнє міської аеромобільності

Кінцева мета розробників — запустити аеротаксі за маршрутами "місто–аеропорт", щоб уникнути дорожніх заторів. Наприклад, такі рейси можуть з’єднати центр Манхеттена з аеропортом JFK або Лонг-Біч з аеропортом Бербанк. Ця ідея навіть надихає на візії майбутнього у стилі мультфільму "Джетсони", де люди літають на роботу на особистих аеротаксі.

Президент і CEO Beta Кайл Кларк наголошує, що Alia 250 вже накопичила сотні годин випробувальних польотів і бере участь у програмі Міністерства транспорту США для прискорення сертифікації eVTOL. Очікується, що апарат отримає сертифікацію протягом найближчих кількох років.

Стратегія сертифікації та універсальність

Beta використовує поетапний підхід до сертифікації, спираючись на свій інший літак — Alia CX300, електричний апарат звичайного зльоту та посадки (cTOL), якому потрібна злітно-посадкова смуга. CX300 планують сертифікувати до кінця 2027 року. Обидва літаки мають спільні технології та системи, а двигуни Alia 250 адаптовані для вертикального підйому.

Кларк пояснює, що такий підхід спрощує сертифікацію eVTOL: "До моменту отримання сертифіката cTOL у вас фактично вже є 80% вимог для eVTOL".

Крім пасажирських перевезень, Beta розглядає ширший спектр застосування своїх апаратів — від медичних місій до вантажних перевезень. Вантажна версія Alia 250 вже перебуває на стадії виробництва і може перевозити до 200 кубічних футів вантажу, що робить її придатною для доставки посилок, гуманітарної допомоги чи транспортування органів.

Технічні особливості Alia 250

Фіксовані ротори та простота конструкції

Alia 250 злітає та сідає вертикально за допомогою чотирьох верхніх роторів, а під час горизонтального польоту використовує кормовий гвинт. На відміну від конкурентів, як-от Joby та Archer, які використовують нахильні ротори, Beta зробила ставку на простоту конструкції.

Кларк зазначає: "Апарат розроблявся з орієнтацією на простоту і побудований з якомога меншою кількістю складних систем". Компанія самостійно виробляє двигуни, акумулятори та гвинти, що забезпечує більший контроль над витратами та якістю.

Повністю електричний двигун

eVTOL живиться від п’яти акумуляторних блоків, що забезпечують дальність польоту близько 290 миль. П’ять електродвигунів мають кілька рівнів резервування, що дозволяє апарату продовжувати політ навіть у разі відмови одного з них.

Alia 250 повністю заряджається менше ніж за годину через спеціальні зарядні станції. Beta також продає свою зарядну інфраструктуру іншим операторам, що створює додаткове джерело доходів.

Місткість та економічність

Літак розрахований на одного пілота та до п’яти пасажирів. Кабіна, планер, авіоніка та силова установка eVTOL повністю ідентичні аналогічним системам у Alia CX300. За словами Beta, експлуатація електричних польотів коштує лише десятки доларів на годину, тоді як традиційні літаки з турбогвинтовими двигунами або гелікоптери можуть вимагати сотні доларів на годину пального.

Універсальність: від пасажирів до вантажів

Alia 250 може виконувати різноманітні завдання — від перевезення пасажирів до вантажних місій. На відміну від конкурентів, які зосереджуються виключно на пасажирських перевезеннях, Beta планує поетапне впровадження своїх апаратів:

• вантажні cTOL-літаки;
• пасажирські cTOL-літаки;
• вантажні VTOL;
• пасажирські VTOL.

За даними Reuters, Beta має 890 твердих замовлень на свої літаки, більшість з яких — на Alia 250. Серед клієнтів — UPS та Служба швидкої авіамедичної допомоги Нової Зеландії.

Виклики та перспективи

Незважаючи на оптимізм розробників, електричні літаючі таксі стикаються з низкою перешкод. Демонстраційні польоти Beta покликані переконати громадськість у тому, що такі апарати можуть стати доступним і недорогим способом пересування. Однак реальна доступність для широкого кола пасажирів поки що залишається під питанням.

Ключовими викликами залишаються:

• Безпека — необхідно довести надійність апаратів для регулярних пасажирських рейсів;
• Регуляторні бар’єри — отримання дозволів на комерційну експлуатацію;
• Конкуренція — Joby та Archer також активно працюють над власними eVTOL і прагнуть зайняти частку ринку;
• Інфраструктура — необхідність будівництва вертипортів та зарядних станцій;
• Суспільне сприйняття — подолання скептицизму щодо нових технологій.

Попри всі складнощі, розробники впевнені, що електричні літаючі таксі — це не просто фантастика, а реальність найближчого майбутнього.